Він порвав її права й сміявся, аж поки не побачив посвідчення, яке відразу змінило його поведінку

Максим Бондаренко ще кілька секунд дивився на згаслий екран службового телефона, а потім його розгубленість змінилася відчайдушною злістю. Звичка шукати винного виявилася сильнішою за страх.

— Ви навмисне все влаштували! — випалив він. — Чому одразу не сказали, хто ви? Вам хотілося мене підставити?

Наталія Соколенко повернулася до нього лише після того, як прибрала телефон. У її погляді не було ні тріумфу, ні бажання сперечатися.

— Умови службової поїздки вимагали не розкривати посаду без потреби, лейтенанте. Тієї хвилини ви бачили в мені звичайну учасницю руху й самі вирішили, що з нею можна поводитися як завгодно. Ніхто не змушував вас вигадувати порушення, натякати на неофіційну оплату й рвати моє водійське посвідчення.

Вона говорила неголосно, але кожне слово звучало остаточно. Максим сам перетворив сумнівну дорожню перевірку на серйозне посадове порушення. Те, що Наталія поки залишалася поруч із машиною, пояснювалося лише необхідністю дочекатися групи служби внутрішньої безпеки й не ставити під загрозу центральне розслідування.

Спокій Наталії позбавляв Максима можливості подати те, що сталося, як взаємну сварку. Перед ним була фахівчиня, яка відокремлювала емоції від фактів і розглядала кожен його вчинок як частину майбутнього протоколу. Переконати таку жінку забути те, що сталося, було неможливо.

Наступні п’ятнадцять хвилин розтяглися для нього болісно довго. Він то підходив до старого седана, намагаючись вибачитися, то відходив до патрульної машини, безладно пропонуючи допомогу. Наталія не відповідала. Вона сиділа за кермом і стежила, щоб ніхто не наблизився до половинок водійських прав, що лишилися на асфальті.

Його вибачення постійно змінювалися. Спочатку він запевняв, що погарячкував, потім називав розрив випадковістю, а за хвилину знову намагався довести, ніби жінка сама довела його до зриву. Наталія чула ці суперечності й лише запам’ятовувала їх. Кожна нова версія показувала, що Максим думає не про скоєне, а про можливість уникнути наслідків.

Нарешті Максим нахилився до відчиненого вікна патрульної машини. Його напарник Денис від початку зупинки залишався за кермом і через прочинене вікно чув розмову.

— Ти ж бачив, як вона мене виводила, — прошепотів Максим. — Скажи, що права вона порвала сама.

Денис повільно похитав головою. Він виглядав приголомшеним, але брехати не збирався.

— Ні, Максиме. Я бачив, як це зробив ти. І чув, як ти після цього сміявся.

Бондаренко відсахнувся, ніби напарник завдав йому удару. Однак Денис лише відмовився розділити відповідальність за чужий вчинок.

До цього Максим, вочевидь, був певен, що форма автоматично зробить напарника його союзником. Відповідь Дениса зруйнувала останню зручну версію: прямий свідок бачив не лише, як Максим розірвав права, а й із яким задоволенням інспектор кинув їх на дорогу. Тепер подати те, що сталося, як непорозуміння ставало ще важче.

Поки Максим метався між машинами, Наталія Андріївна зв’язалася зі своїм куратором, полковником Ткаченком. Він перебував за тридцять кілометрів від місця зупинки й чекав, коли Наталія доправить матеріали розслідування.

— У мене надзвичайна ситуація на трасі, — повідомила вона. — Місцевий інспектор знищив мої водійські права. Служба внутрішньої безпеки вже направила групу, тому до оформлення події я поїхати не можу. Надішліть, будь ласка, машину по папку з матеріалами. Опечатана папка лежить у бардачку.

Вона навмисне не стишувала голосу. Максим чув, що навіть тепер доля важливих матеріалів турбує її більше, ніж його кар’єра.

За двадцять хвилин над розпеченою дорогою з’явився чорний позашляховик. Він рухався швидко, хоча проблискові маячки не були ввімкнені. Максим провів машину поглядом і помітно зсутулився.

Із позашляховика вийшли двоє чоловіків у цивільному одязі. Один ніс планшет і пакет для речових доказів. За стриманими рухами й виправкою прибулих було ясно, що поясненнями про невдалий жарт відбутися не вдасться.

Наталія спостерігала за їхнім наближенням спокійно, тоді як Максим не знав, куди подіти руки, і кілька разів озирнувся на патрульний автомобіль. Зовсім недавно ця машина була для нього символом влади, що дозволяв диктувати умови незнайомому водієві. Тепер вона ставала частиною зафіксованої події, а її номер уже був на відеозаписі…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇