Він порвав її права й сміявся, аж поки не побачив посвідчення, яке відразу змінило його поведінку

Старший підійшов до седана й представився:

— Наталіє Андріївно, майор Гнатюк, служба внутрішньої безпеки. Нам передали основні відомості. Ви не постраждали?

— Ні. Втрачено лише час і знищено офіційний документ. Обидві половинки лежать біля дверцят, наслідки я зафіксувала на телефон. Патрульна машина й сам інспектор також потрапили на запис.

Гнатюк надягнув рукавички, підняв з асфальту два обривки водійського посвідчення й одразу помістив їх у пакет. Його напарник вніс дані до планшета й вилучив складений Максимом протокол, а майор опечатав упаковку з обривками. Від цього моменту права стали частиною матеріалів перевірки й більше не лишалися на дорозі.

Максим стежив за цією процедурою, не відриваючи очей. Те, що ще недавно здавалося йому дрібним жестом залякування, тепер було зафіксоване в офіційних матеріалах із точним описом, зазначенням часу й місця. Дві нерівні половинки перестали бути сміттям, яке можна непомітно відкинути, і перетворилися на речове підтвердження його вчинку.

Лише закінчивши з доказами, Гнатюк повернувся до Максима.

— Лейтенанте Бондаренко, вас відсторонено від виконання службових обов’язків. Передайте напарникові зброю, жетон і рацію. Для надання показань ви поїдете з нами. Окремо буде розглянуто знищення документа, можливе перевищення повноважень і ймовірну спробу отримати неофіційну оплату.

Максим спробував заперечити, але майор урвав його одним поглядом.

— Ви вже досить наговорили й наробили. Тепер відповідайте лише на поставлені запитання.

Денис вийшов із машини й забрав у напарника службове спорядження. Максим не пручався. Без зброї, жетона й рації його бездоганно випрасувана форма здавалася порожньою оболонкою колишньої самовпевненості.

Він бурмотів про дружину, іпотеку й повторював, що все це був лише невдалий жарт. Ніхто не вступав із ним у розмову. Особисті обставини не могли скасувати того, що він свідомо зробив на очах у свідка.

Невдовзі зупинилася ще одна непримітна машина. Із пасажирського місця вийшов знайомий Наталії працівник центрального офісу, допущений до перевезення матеріалів, і попрямував до неї.

— Наталіє Андріївно, полковник Ткаченко прислав мене по матеріали.

Вона відчинила бардачок і вказала на опечатану папку.

— Перевірте цілісність печатки й доправте папку просто до центрального офісу.

Поки працівник обережно виймав опечатану папку, майор Гнатюк уточнив статус знищеного документа. Наталія пояснила, що Максим розірвав звичайне водійське посвідчення, пред’явлене нею без розкриття службового статусу. Темно-червоне посвідчення на панелі приладів підтверджувало її посаду в центральному транспортному управлінні.

— Отже, це не службові права? — перепитав майор.

— Звичайні, видані на моє ім’я. Але інспектор знищив офіційний документ під час виконання обов’язків і після мого попередження про службову необхідність. Від цього його вчинок не стає менш умисним…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇