Вона прийшла на розлучення без адвоката, готуючись втратити все. Сюрприз, який чекав на її багатого чоловіка після оголошення однієї записки
Єгор підвівся. Виглядав він спокійним, але Дарія помітила, як сіпнувся м’яз на його щоці. «Ваша честь, договір був підписаний у шлюбі. Ми обговорювали це заздалегідь».
«Дарія погодилася. Нотаріус усе роз’яснив». «Чому договір був підписаний саме в цей період, а не до шлюбу чи одразу після його укладення?» — уточнила суддя.
Єгор зам’явся. «Я… Ми не встигли оформити його раніше. Вирішили зробити це пізніше».
«Тобто ви оформили шлюбний договір у момент, коли ваша дружина перебувала у декретній відпустці, доглядала грудну дитину й була матеріально залежна від вас?» «Вона погодилася добровільно», — повторив Єгор. Суддя зробила помітку.
«Суд візьме це до уваги. Також суд враховує, що за умовами договору відповідачка фактично позбавляється права на будь-яке майно, нажите в шлюбі, що суперечить статті 39 Сімейного кодексу, яка передбачає рівність часток подружжя при поділі спільного майна».
Сафонов спробував заперечити: «Ваша честь, шлюбний договір — це добровільна угода сторін. Закон дозволяє подружжю самостійно визначати режим майна».
«Дозволяє, — погодилася суддя. — Але за умови, що договір не ставить одного з подружжя у вкрай несприятливе становище. У цьому випадку умови договору явно порушують цей принцип».
Дарія відчула, як усередині спалахує надія. Суддя слухає і розуміє. «Устинова, — суддя повернулася до неї. — Ви також заявили вимогу про поділ спільно нажитого майна. Конкретизуйте, яке саме майно ви просите поділити».
«Трикімнатну квартиру, розташовану за адресою вулиця Берегова, будинок 12, квартира 45», — чітко вимовила Дарія. «Вона була куплена в період шлюбу, що підтверджується витягом із реєстру. Я не претендую на дошлюбне майно колишнього чоловіка, його будинок і бізнес, якими він володів до шлюбу».
«Але прошу поділити квартиру навпіл, як це передбачено законом». «Ваша честь, квартира була придбана за кошти мого довірителя», — Сафонов спробував перехопити ініціативу. «Дарія не робила внеску в її купівлю».
Дарія чітко згадала, що говорила їй Наталія, і взяла слово. «Я перебувала у декретній відпустці, доглядаючи спільну дитину», — заперечила Дарія. «За законом це прирівнюється до внеску в сімейний бюджет».
«Стаття 34 Сімейного кодексу чітко каже, що майно, нажите в період шлюбу, є спільним, незалежно від того, хто з подружжя вносив гроші». Суддя кивнула: «Правильно».
«Суд враховує, що відповідачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною і не могла робити грошового внеску в купівлю квартири. Однак це не позбавляє її права на частку в спільно нажитому майні». Єгор стиснув кулаки…
