Вона прийшла на розлучення без адвоката, готуючись втратити все. Сюрприз, який чекав на її багатого чоловіка після оголошення однієї записки
Єгор підвівся. Виглядав він спокійним, навіть розслабленим. Говорив рівним, упевненим тоном, як людина, звикла контролювати ситуацію.
«Ваша честь, я не розумію, у чому проблема. Ми з Дарією уклали шлюбний договір за обопільною згодою. Вона його підписала».
«Нотаріус усе роз’яснив, поставив необхідні запитання, переконався, що вона розуміє наслідки. Тепер, коли шлюб розпадається, вона вирішила, що умови їй не подобаються. Але договір є договір».
«Я не проти аліментів на дитину, це моя донька, я її утримуватиму. Готовий виплачувати чверть мого доходу щомісяця. Але квартира купувалася за мої кошти, Дарія не працювала й не вносила грошей при купівлі, і за договором вона моя».
«Квартира куплена в шлюбі», — повторила Дарія. «За два роки спільного життя. Ми все закріпили договором».
Єгор повернувся до неї й усміхнувся. Усмішка була холодна, майже зневажлива. «Дашо, ти ж розумієш, що суд не може просто скасувати договір, бо тобі тепер захотілося отримати більше».
«Ти підписала добровільно. У присутності нотаріуса». «Під тиском», — Дарія відчула, як голос тремтить, але не здалася.
«Ти змусив мене. Ти сказав, що це просто формальність, що нічого не зміниться». «Змусив?» — Єгор розсміявся, і в його сміху чулося глузування.
«Ваша честь, це абсурд. Жодного примусу не було. Моя дружина була цілком при здоровому глузді, коли ставила підпис».
«Ба більше, у неї був час ознайомитися з текстом договору. Нотаріус надав їй таку можливість». «Я була з немовлям на руках», — тихо сказала Дарія.
«Мілана постійно плакала. Я не спала ночами. Була виснажена, знесилена».
«Ти приніс договір і сказав, що треба підписати сьогодні ж, просто зараз. Що це терміново. Що якщо я не підпишу, виникнуть проблеми з оформленням квартири».
Суддя постукала ручкою по столу. «Прошу дотримуватися порядку. Устинова, у вас є докази того, що договір був підписаний під тиском?»
Дарія завмерла. Докази? Які докази?
Свідків не було. Тільки вона і Єгор. І нотаріус, який просто засвідчив підписи, формально поставивши кілька запитань.
«У мене немає документальних доказів», — зізналася вона. «Але фактично умови договору ставлять мене у вкрай тяжке становище. Я залишаюся з дитиною без житла, без засобів».
«Це несправедливо. За договором у разі розлучення мені не належить нічого з того, що ми нажили разом». «Справедливість — поняття суб’єктивне», — сухо зауважив Сафонов.
«А договір — об’єктивний документ, засвідчений у встановленому порядку». Суддя знову глянула на Дарію. «Ви готові надати документи, що обґрунтовують вашу позицію?»
«Так», — Дарія кивнула. «Мені потрібен час, щоб зібрати все необхідне». «Які саме документи ви плануєте надати?»
Дарія згадала слова із записки. Там не було конкретного переліку. Але вона розуміла: треба показати, що квартира куплена в шлюбі, що в неї немає доходу, що Єгор заробляє достатньо для сплати аліментів.
«Довідку про те, що я перебуваю у відпустці по догляду за дитиною. Документи на квартиру, які підтверджують, що її придбано в період шлюбу. І прошу суд витребувати відомості про доходи відповідача, щоб правильно розрахувати аліменти й зрозуміти його фінансові можливості».
Суддя кивнула. «Добре. Також вам необхідно подати письмову заяву про оскарження шлюбного договору з докладним обґрунтуванням вашої позиції».
«Укажіть конкретні норми закону, яким, на вашу думку, суперечить договір. Клопотання про витребування доказів, довідок про доходи відповідача, теж має бути в письмовому вигляді, із зазначенням, де саме працює відповідач і які документи необхідно запросити». «Я підготую», — сказала Дарія.
«Ваша честь», — знову втрутився Сафонов. «Усе це — затягування процесу. Шлюбний договір дійсний».
«Його було укладено з дотриманням усіх вимог закону. Підстав для його скасування немає». «Суд сам вирішить, чи є підстави», — суворо відповіла суддя.
«Призначаю наступне засідання на 25 вересня о 10 годині ранку. До цього часу відповідачка має надати всі документи й письмові клопотання. Позивачеві необхідно надати документи на квартиру й відомості про доходи на запит суду».
«Також прошу обидві сторони надати розрахунок аліментів на дитину, виходячи з доходів позивача». Вона стукнула молотком. «Засідання закінчено».
Дарія встала. Ноги ледь тримали. Вона відчувала, як по спині побігли мурашки.
Але вона зробила це. Сказала те, що треба. Не здалася й не дала себе залякати.
Єгор з адвокатом швидко вийшли із зали. Любов підвелася з лави й попрямувала до виходу, кинувши на Дарію презирливий погляд і щось шепнувши Єгорові на вухо…
