Випадкова знахідка на кладовищі змусила могильників зупинити роботу й покликати свідків

Рерайт виконано за завантаженим текстом.

— І кому знадобилося піднімати нас у таку рань? — бурчав Денис, переставляючи з місця на місце важку лопату й ніяк не наважуючись завдати першого удару по землі. — Марія тільки вчора померла, а вже вимагають, щоб могила була готова ледь не до світанку. Хоч би заплатили за цей поспіх як слід.

89 1

Він стояв біля старого поховання й похмуро дивився на ділянку, де належало копати. Робота була не з приємних: покійну треба було підпоховати до давно померлого чоловіка, а такі місця завжди таїли в собі зайвий клопіт. Земля тут злежалася за десятиліття, коріння міцно тримало її, а поруч стояв старий пам’ятник, від якого доводилося весь час відступати, щоб нічого не пошкодити.

Денис витер долонею чоло, хоча ранок іще не встиг розжаритися. Голова була важка, ніби її набили мокрою ватою.

— Авжеж, спробуй тут тямити, коли тебе о четвертій ранку висмикнули з ліжка, — пробурмотів він собі під ніс.

— Не ний, — усміхнувся Єгор, його напарник. — Уяви, що для себе стараєшся, дивись, і справа швидше піде.

— Прикуси язика, жартівнику, — сердито озвався Денис.

Та сперечатися далі не став. Від таких слів йому стало не по собі. За двадцять років роботи на кладовищі він так і не звик до того, що інші спокійно підсміюються там, де в нього самого щоразу холоне спина.

Він дістав із сумки термос, відкрутив кришку й зробив кілька ковтків міцної кави. Ліда, дружина, приготувала її ще вночі, коли Денис, бурмочучи й перечіпаючись об власні черевики, збирався на роботу. Теплий напій трохи привів його до тями. Головне — впоратися до спеки. Потім земля схопиться так, що лопата відскакуватиме, ніби від каменю.

Думка про майбутню спеку змусила його взятися до справи бадьоріше. Лопата ввійшла в землю, потім ще раз і ще. Руки знали свою справу краще за голову: за довгі роки Денис навчився працювати майже навпомацки. Єгор допомагав то мовчки, то з лінивими жартами, але поступово й сам втягнувся.

До восьмої ранку яма вже була майже готова…