Я вирішила зненацька потішити подругу, тож нікого не попередила й приїхала до неї на дачу…
Телефон завібрував. Олег написав: «Завтра поговоримо. Я придумав, як урятувати всіх».
Слідом надійшло повідомлення від Лариси: «Він велить привезти тебе на дачу. Обіцяє там віддати папери».
Дмитро прочитав обидва тексти.
— Не відповідайте згодою й нічого не обіцяйте. Перешліть слідчій.
Наступного дня Тамара Сергіївна викликала Марину й Ларису. Вона не розповідала про вже проведені дії, а лише уточнювала деталі ймовірної угоди, договору позики та повідомлень Олега.
За дві доби Марину запросили знову. У кабінеті були працівники, які займалися економічними злочинами. Вони пояснили, що подальші контакти з Олегом мають відбуватися під контролем і оформлюватися за встановленими правилами.
Марині запропонували написати чоловікові, ніби вона відмовилася від попереднього покупця, але знайшла іншого, готового заплатити помітно більше. Вона могла повідомити, що згодна обговорити передачу грошей компанії. Така версія відповідала вимогам Олега й не створювала нової причини для зустрічі.
— Якщо мені стане страшно, зустріч зупинять? — спитала вона.
— Будь-якої секунди, — відповів працівник. — Результат не важливіший за вашу безпеку.
Ларисі дозволили підтримувати звичне листування з Олегом, але заборонили випитувати зізнання чи ставити навідні запитання.
Увечері Марина надіслала чоловікові повідомлення: «Твоєму покупцеві квартиру не продам. Знайшовся інший, який пропонує значно більше. Можемо обговорити угоду й гроші при зустрічі».
Відповідь з’явилася майже відразу: «Нарешті ти схаменулася. Давай спокійно поговоримо й ухвалимо правильне рішення для сім’ї».
«Де?» — написала Марина.
«На дачі Лариси, завтра о сьомій. Альона привезе документи й допоможе все оформити».
Працівники отримали копію листування. Зустріч призначили на суботній вечір.
Перед від’їздом Марина поговорила із сином.
— Повернуся пізно. Ти побудеш із бабусею.
— Там буде Олег?
— Може бути.
Кирило відклав олівець.
— Не погоджуйся купувати будинок. І не вір, якщо він знову скаже, ніби робить це заради мене.
Марина поцілувала хлопчика у скроню.
— Не погоджуся. Тепер кожне його слово буде перевірене.
Вона приїхала на дачу за двадцять хвилин до призначеного часу. Лариса чекала на кухні. Над вікном і досі висіла обірвана святкова стрічка, а на шафі лежав знімок двох студенток, які обіймалися біля моря.
— Я збиралася прибрати прикраси, — сказала Лариса.
— Залиш як є.
Працівники були неподалік. Марина знала умовну фразу й порядок дій, але інших подробиць операції їй не повідомили. Перед зустріччю вона кілька разів повторила слова, що означали небезпеку.
Її попередили: не можна сперечатися заради зізнання чи намагатися виявляти сміливість. Якщо Олег наблизиться, перекриє вихід або ситуація видасться загрозливою, слід негайно подати сигнал.
До сьомої тремтіння в пальцях так і не минуло. Рівно в призначений час на подвір’я в’їхав автомобіль Олега…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇