Замість мого нового авто відгукнулася машина свекрухи, а чоловік миттю зник за шторами
Вона стрімко піднялася на третій поверх і повернула ключ у замку. Артем уже сидів на кухні з чашкою в обох руках. Він пив надто швидко, ніби сподівався сховатися від розмови за гарячим чаєм. Побачивши дружину, він зблід, але на губах з’явилася непереконлива усмішка.
— Ти чого повернулася? Щось забула?
Марина кинула зв’язку на стіл. Потертий пластик глухо вдарився об стільницю.
— Де мій кросовер?
Артем поставив чашку повз блюдце, розхлюпавши чай, і заговорив квапливо, допомагаючи собі руками:
— Мама попросила всього на тиждень. Їй треба перевезти врожай і розсаду, а спина зовсім розболілася. Вона вчора плакала, благала допомогти. Ти поки що можеш їздити на її машині, вона справна. Я поклав тобі ключі й навіть чохол переставив, щоб зранку ти не злякалася. Навіщо влаштовувати трагедію через річ? За кілька днів усе повернеться.
Три роки Марина вважала Артема близькою людиною, а тепер бачила перед собою боягуза, який заздалегідь прорахував кожен крок. Учорашня турбота, трав’яний чай, його незвична запобігливість — усе виявилося частиною обману. Він допоміг матері забрати чуже, а тепер намагався виставити дружину примхливою егоїсткою. Пояснювати йому, що в старій машині ненадійні гальма, у салоні тхне гниллю, а за годину призначена зустріч із важливим клієнтом, не мало сенсу.
Вона дістала телефон і набрала номер екстреної служби. Гудки пролунали на кухні виразно й голосно.
— Керівникові дзвониш, попередити про запізнення? — з надією спитав Артем.
Коли оператор відповів, голос Марини став рівним:
— Доброго ранку. Я хочу повідомити про викрадення автомобіля. Машина зникла вночі зі стоянки під моїми вікнами. У мене є підстави вважати, що її без дозволу забрала Валентина Олегівна Савченко, моя свекруха. Ключі й реєстраційну картку було таємно винесено з квартири.
Ложка вислизнула з руки Артема й задзвеніла об підлогу. Він схопився, перекинув стілець і потягнувся до телефону.
— Ти розумієш, що робиш? Це моя мати! Скажи, що помилилася, скасуй заяву! Її ж зупинять просто на трасі!
Марина відступила в коридор, не дозволяючи йому наблизитися, продиктувала адресу й підтвердила, що приїде до відділку. Артем то простягав до неї руки, то безпорадно опускав їх, але перебити оператора вже не наважувався. Коли виклик завершився, чоловік завмер посеред кухні, важко дихаючи. Лише тепер він зрозумів, що задумана ними маленька хитрість отримала зовсім інше продовження…