Жінка повірила в смертельний діагноз, аж поки випадково не почула розмову чоловіка про його справжній план
Вадим обійняв її за плечі й запитав завідувачку: «Що показало обстеження?» — «Результати я повідомляю пацієнтці. Наталія Петрівна сама вирішить, чим ділитися з родичами».
«Я чоловік. Ми разом боремося за її життя». — «Тоді поважайте її право на лікарську таємницю».
У коридорі Марина затрималася зі Світланою, щоб допомогти оформити потрібні документи. Біля ліфта чоловік запитав: «Про що ти говорила з тією жінкою?» — «Вона теж чекає результатів».
«Гордієнко приїхала заради неї?» Наталія прихилилася до стіни. «Вадиме, у мене тремтять ноги. Ти збираєшся допитувати мене тут?» Він одразу пом’якшав.
«Пробач. Я страшенно злякався, коли побачив твою геолокацію». У машині чоловік запитав, що повідомили лікарі.
«Поки що нічого певного», — промовила Наталія з такою втомою, що він перестав розпитувати. Удома Вадим провів її до спальні й приніс таблетки.
«Випий дві. Савченко дозволив збільшити дозу». — «Ти говорив із ним після лікарні?» — «Я маю розуміти, як тобі допомогти».
Вона поклала ліки на язик, запила водою, а потім відвернулася. Препарат вдалося сховати за щокою. За хвилину Наталія попросила чоловіка приготувати бульйон.
Щойно двері зачинилися, вона виплюнула таблетки й прибрала їх у порожній футляр. До вечора Вадим майже не відходив від спальні. Він забрав телефон дружини під приводом, що дзвінки заважають відпочинку.
Наталія не сперечалася. Близько сьомої приїхав Савченко. Онколог увійшов із чорною текою і новою упаковкою препарату.
«Як минула консультація?» — «Взяли аналізи, зробили томографію». — «Що вам повідомили?» — «Пообіцяли підготувати висновок». Савченко поставив сумку біля крісла.
«Державні центри можуть затягнути обстеження на тижні, яких у вас немає». — «Мені не віддали скельця і блоки. Лабораторія виявила плутанину в журналі».
«Завтра все виправлять». — «А якщо матеріал належить іншій пацієнтці?» Вадим перестав гортати папери. Савченко повільно зняв окуляри.
«Хто вам це сказав?» — «Ніхто. Я намагаюся зрозуміти затримку». — «Не забивайте собі голову здогадками».
«Ваші результати перевірялися кілька разів». — «Тоді покажіть протоколи». — «Наталю, годі», — втрутився чоловік.
«Ти виснажуєш себе». — «Я хочу знати, за що маю продати справу батька». Савченко відкрив теку.
«Тут запрошення закордонного центру, програма терапії і рахунок за перший етап. Оплату треба внести до кінця тижня». Документи виглядали переконливо.
«Назва клініки раніше звучала інакше», — зауважила Наталія. «Я говорив про групу медичних установ. Лікуватимуть вас у філії».
«Хто підписав запрошення?» — «Координатор міжнародного відділу». — «Його прізвище можна перевірити?» Вадим ударив долонею по бильцю. «Ти хочеш лікуватися чи допитувати кожну людину, яка намагається тебе врятувати?» Наталія здригнулася й опустила голову.
Чоловік одразу сів поруч. «Пробач. Я на межі».
Вона дозволила йому обійняти себе. Савченко скористався паузою. «Завтра підпишете згоду на програму».
«Потім посередник забронює місце». — «Гроші з’являться після продажу фабрики, — тихо відповіла Наталія. — Інна призначила зустріч на п’ятницю».
Лікар швидко глянув на Вадима. «Отже, все встигнемо». — «Олеже Мироновичу, скільки ви отримаєте за моє направлення?» Він побагровів.
«Я лікар, а не торговець пацієнтами». — «Вадим запевняв, що посередникові доведеться виплатити комісію». — «Вона просто втомилася», — сказав чоловік.
«Я проведу вас». Чоловіки вийшли в коридор. Двері прикрилися нещільно.
«Вона щось дізналася», — прошепотів Савченко. «Нічого в неї немає. Справжню пацієнтку викликали на обстеження».
«Ти обіцяв, що цього не станеться». — «Я не контролюю обласний центр». — «Тоді забери в Наталії телефон і не випускай її саму».
«У п’ятницю все закінчиться». — «Мені потрібна моя частка одразу після переказу». — «Отримаєш».
Наталія лежала нерухомо. Маленький диктофон Марина вранці сховала в підкладці її сумки. Коли Вадим повернувся, дружина вже заплющила очі.
«Де мій телефон?» — «Залишу в себе до ранку. Тобі потрібен спокій». Покірність заспокоїла його.
Уночі Наталія спала уривками. Перед світанком чоловік вийшов зі спальні й замкнув двері ззовні. Клацання було тихим, але вона почула.
Наталія підійшла до ручки. Замок не піддався. На тумбочці стояла вода, поруч лежали ліки.
Телефона не було. Дев’ятий поверх. За пів години Вадим відчинив двері, уже вдягнений.
«Навіщо ти мене замкнув?» — «Ти вчора прийняла сильний засіб. Я боявся, що встанеш уві сні». — «Поверни телефон».
«Після сніданку. Мені треба на фабрику. Сьогодні залишишся вдома».
«Я підпишу договір у своєму кабінеті. При Марині і представниках покупця».
Вадим насупився. «Навіщо ускладнювати?» — «Бо фабрика моя». Він кілька митей дивився на дружину, а потім дістав телефон.
«Гаразд. Але сьогодні ти відпочиваєш». На екрані з’явилося повідомлення від Ірини Семенівни, чий номер Наталія зберегла під ім’ям «Галина. Робота».
«Світлану Андріївну госпіталізовано. Діагноз підтверджено. Лікування починають без зволікань».
«Хто пише?» — запитав Вадим. «Галина. У першому цеху знову неполадка».
Він простягнув руку. «Покажи». Наталія повернула екран.
Контакт відображався як «Галина. Робота», а сповіщення вже зникло. «Я сам подзвоню Андрію Миколайовичу».
«Не треба. Нехай дають собі раду без мене». Після сніданку чоловік зачинився в кабінеті.
Наталія пішла до ванної, відкрила кран із водою і зателефонувала Марині через захищений застосунок. «Він замкнув мене в спальні й забирав телефон». — «Ви можете вийти з квартири зараз?» — «Так».
«Не провокуйте його. Сьогодні до вас приїде Інна». — «Він хотів привезти її сюди, але я наполягла на зустрічі в п’ятницю на фабриці».
«Це підходить. Заяву зареєстровано, матеріали передано. Подробиць перевірки нам не розкриватимуть».
«Не залишайтеся з чоловіком наодинці після підписання». — «Світлану госпіталізовано». — «Я знаю».
«Її документи прийняли окремо». Наталія стиснула телефон. «Я хочу, щоб у п’ятницю вони самі вголос пояснили кожен крок».
«Ставте прості запитання. Кому продається майно? Куди підуть гроші? Хто запропонував закордонного посередника? Чому потрібна терміновість?» — «Я підпишу лише погоджений договір». — «Перехід права на нерухомість потребує державної реєстрації».
«Без неї ділянка і будівлі залишаться вашими. Імпровізувати не можна. Вадим може вимагати довіреність».
«Не видавайте повноважень. Посилайтеся на бажання підписати все особисто». Марина зробила паузу.
«Лабораторія дослідила таблетку. В упаковці міститься заявлений препарат, але призначена доза перевищує звичайну початкову. У поєднанні з іншими засобами вона здатна спричинити сильну загальмованість».
«Отже, вони хотіли зробити мене слухняною». — «Їхні наміри оцінять фахівці. Зберігайте ліки і рецепт»…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇
