19 років, наша дівчина стала ДРУЖИНОЮ ШЕЙХА… Але після першої ночі потрапила до ЛІКАРНІ

Я не встигла запитати, що він має на увазі. Він відвернувся й почав запалювати свічки, ніби готувався не до шлюбної ночі, а до якогось давнього обряду. Моє весілля, моя казка тільки починалися. Але вже тоді я відчула: у цій історії є таємниця, про яку мене ніхто не попередив.

Я часто уявляла собі першу шлюбну ніч. Мені здавалося, що вона буде сповнена несміливості, ніжності, незграбних усмішок, а потім теплих обіймів, які розвіють усі сумніви. Але те, що сталося насправді, не мало нічого спільного з моїми дівочими мріями.

Рашид запалив десятки свічок. Кімната наповнилася м’яким золотавим світлом, і мармурові стіни наче ожили, ставши теплішими. У повітрі змішалися запахи ладану й рожевої есенції.

Я чекала, що він підійде до мене, скаже щось лагідне, торкнеться руки. Але замість цього Рашид опустився на низьку подушку біля вікна й заплющив очі. Він почав тихо промовляти слова арабською. Я не розуміла їхнього змісту, але за ритмом це було схоже чи то на молитву, чи то на заклинання.

У його голосі чулися біль, відчай і щось схоже на страх.

— Рашиде? — несміливо покликала я. — Що ти робиш?

Він різко розплющив очі й подивився на мене. У цьому погляді я побачила те, чого ніяк не чекала від чоловіка, якого всі вважали сильним і незламним. Жах.

— Ти не повинна ставити запитань, Аліно, — тихо сказав він. — Просто довірся мені.

Його слова прозвучали як вирок. Я стояла в розкішній сукні, серед золота, шовку й свічок, але почувалася не нареченою, а бранкою. Раптом він підвівся й підійшов до мене. Я затамувала подих, чекаючи дотику.

Але він лише торкнувся мого обличчя кінчиками пальців і тут же відступив, ніби обпікся.

— Пробач, — видихнув він. — Я не можу…