Будильник задзвенів о шостій ранку, коли за вікном іще трималася передсвітанкова темрява. Оксана Левченко одразу розплющила очі, але не стала квапитися: їй подобалося починати день без метушні, залишаючи собі кілька спокійних хвилин до звичної...
Марина Коваленко завершувала оформлення великої угоди, коли телефон, що лежав поруч, укотре коротко завібрував. Вона навіть не повернула голови: клієнт, який сидів навпроти, раз у раз поправляв краватку, перегортав договір і, вочевидь, чекав від...
— Ану, метнись, зроби чай міцніший, і щоб із лимоном, а не як минулого разу. — Оксамитовий, упевнений бас Богдана з розмаху вдарився об стіни крихітної орендованої квартири Марини. Марина саме нарізала сир. Ніж...
— Оксано, я ключі від твого бегемота візьму? — Роман просунув розпатлану голову в дверний проріз ванної, нагадуючи заспаного суриката, який раптом помітив хижака. — На мийку його зажену. — У Мариночки ж сьогодні...
Травень того року ніби забув про весну. Холодні дощі йшли один за одним, низькі хмари тижнями висіли над полями, а річка вийшла з берегів і майже на місяць сховала під каламутною водою прибережні угіддя....
— Ти взагалі розумієш, на кого зараз батіг кришиш? Я — годувальник. — Я — чоловік у самому розквіті сил. А ти мені шкарпетки в сумку жбурляєш через якесь невинне листування в телефоні. Богдан...
Уже кілька тижнів будинок Лариси Андріївни Коваленко не давав спокою всьому гірському селищу. Господиня, якій було п’ятдесят вісім років, по одній підіймала на дах ретельно обстругані дерев’яні жердини, загострювала їх і закріплювала під різними...
Данило Петрович Коваленко неквапливо йшов лісовою стежкою, яку за сорок років роботи лісником вивчив до останнього вигину. Осінь уже знебарвила траву, вітер перебирав сухе листя, і крізь звичний шелест раптом пробилося слабке, надривне скавчання....
