Наталія Миронівна взяла відгул по хворобі раніше, ніж сама наважилася визнати, що вже не тримається на ногах. До обіду вона ще намагалася сидіти в аптечному пункті над накладними, відповідати постачальникам і робити вигляд, ніби...
Соломія забрала ключі наприкінці жовтня, у той вогкий день, коли дрібний дощ висів за вікнами сірим ситом, а в неї всередині, всупереч сирості й холоду, було дивовижно спокійно й тепло. Квартира дісталася їй невеличка:...
Олеся звично провела пальцем по тріснутому склу телефона, намагаючись влучити в значок пошти. Екран, увесь у тонких променях давніх сколів, неохоче спалахнув тьмяним світлом. Кілька секунд він показував порожнє біле поле, потім застосунок таки...
— Олесю, нам треба поговорити, — промовив Тарас, так і не наважившись підвести на неї очі. Слова вийшли глухими, ніби він вимовляв їх крізь щільну тканину. — Пробач. Я покохав іншу жінку. Олеся стояла...
Я не підняв слухавку. Екран на мить спалахнув на краю столу, але я накрив його долонею й перевернув донизу, бо зараз усе вирішувалося не там, а переді мною — в кабінеті директора, де за...
Галина Степанівна жбурнула теку з пенсійною випискою на середину обіднього столу так різко, що скляна стільниця сухо дзенькнула, ніби в кімнаті раптом пролунала ляпас. Пластикова обкладинка підстрибнула, ковзнула по пальцю й завмерла біля сільнички....
— Оце так зустріч! — Мирон підвівся з-за столу й широко розвів руки, ніби перед ним була не колишня однокласниця, а давня приятелька, з якою вони розійшлися тільки вчора. — Надька Пугач власною персоною....
Уранці свого шістдесят п’ятого дня народження Микола Петрович отримав посилку без зворотної адреси. Кур’єр приніс її рано, коли дім іще тримав запах теплого хліба, заварки й тієї рідкісної святкової тиші, що здається майже подарунком....
