Чому знайдена біля могили дитина змусила жінку збліднути від жаху
За тридцять довгих років щасливого спільного життя Степан чудово навчився розуміти свою вірну дружину майже без зайвих слів. Він ясно бачив, як гарячково й рішуче блищать її втомлені очі після безсонної ночі. Чоловік помічав, з якою невимовною трепетною ніжністю вона поглядає на малюка, що мирно спав у корзині.
Такої щирої, всепоглинальної любові він не бачив у ній відтоді, як їхній великий дім остаточно спорожнів. Це сталося після від’їзду дорослих дітей до міста й подальшої трагічної загибелі їхньої любої невістки. «Добре, ми його нікому не віддамо, але треба терміново з’ясувати правду про його появу», — твердо пообіцяв люблячий Степан.
Він не був професійним досвідченим сищиком, але за довгі роки відповідальної роботи машиністом твердо засвоїв одне важливе життєве правило. Він знав, що для того, щоб гарантовано дістатися кінцевої мети, треба завжди невтомно й сміливо рухатися тільки вперед. «Усі відповіді на наші запитання приховані в тому самому третьому пологовому будинку, чия синя печатка стоїть на пластиковій бірці малюка», — озвучив свою думку чоловік.
Наталя квапливо, тремтячими руками дістала збережену пластикову бірку з кишені свого домашнього халата. Вона підійшла до вікна, піднесла знахідку ближче до сонячного світла й почала дуже уважно вивчати напівстерті написи. «Тут ледь розбірливий синій чорнильний штамп «Пологовий будинок номер три», а дата народження вказана вчорашнім днем — сімнадцяте жовтня», — прочитала вона вголос.
Степан у повному, цілком щирому подиві щосили потер своє зморшкувате чоло, намагаючись осмислити почуте. Як новонароджена дитина могла офіційно, за документами, народитися вчора, якщо її біологічна мати трагічно загинула цілих пів року тому? Закралася страшна думка про якусь чудовиську лікарську помилку або навмисну, добре сплановану злочинну підробку офіційних медичних документів.
«Цей районний пологовий будинок розташований зовсім недалеко, лише за годину їзди рейсовим приміським автобусом», — уголос міркував Степан. Наталя миттю й дуже рішуче заявила, що вони обов’язково поїдуть туди разом, не розлучаючись ні на хвилину. Вона додала, що вони неодмінно візьмуть із собою знайденого онука заради його ж повної безпеки, бо залишати його вдома було б безумством.
Чоловік спробував було обережно заперечити проти такої ризикованої поїздки з грудним немовлям на руках. Але раптом у їхні міцні вхідні двері голосно, уривчасто й украй наполегливо постукали важким кулаком. Подружжя перелякано й дуже тривожно перезирнулося, бо зовсім не чекало жодних незваних гостей у таку ранню ранкову годину….
