Історія про те, чому перед весіллям треба слухати не лише серце, а й диктофон

— Хоч за Макса, — ніяково запропонувала Вася. — Він же давно до тебе клинці підбиває. А що, хлопець непоганий.

Вона давно сватала Саші свого двоюрідного брата, закоренілого холостяка й ледаря. Максові було трохи за тридцять, і він перебивався випадковими заробітками, виправдовуючи себе любов’ю до свободи. Саші ж, натурі прагматичній і приземленій, він категорично не подобався. Хоча вона й визнавала його вміння складно чесати язиком. Якось Макс витратив усі зароблені за тиждень гроші, щоб зводити її на побачення. А потім у листуванні випрошував гроші до зарплати, анітрохи не соромлячись.

— Мені це… машину треба полагодити, — різко перевела тему Саша. — Щось стукає в районі правого переднього колеса. Ти, бува, не знаєш, тут є хороший сервіс?

— Як мені не знати? — одразу ж вигукнула подруга. — На Центральному проспекті є дуже хороший сервіс. Його один мій далекий родич тримає, класний фахівець.

Вона швиденько написала адресу, посиділа ще трохи й пішла у якихось дуже важливих справах. Саша ж закип’ятила воду й сіла пити чай біля відчиненого вікна, що виходило просто в старий сад. Після того вдоволено розтяглася на тахті. Поспішати їй було нікуди. Вона була вдома.

Господар автосервісу «Арсенал», куди наступного дня навідалася Саша, виявився ввічливим і симпатичним молодим чоловіком. Він запевнив дівчину, що машину відремонтує якнайшвидше, і запропонував підвезти її додому на своєму шикарному жовтому автомобілі. Вона не заперечувала.

— Стас, — відрекомендувався господар сервісу, коли вони сіли в салон.

Саша усміхнулася у відповідь і потисла руку:

— Дуже приємно.

Вона ніяково покрутила головою й відвернулася. Стас натягнув шкіряні рукавички й м’яко виїхав на дорогу.

— Хороший у вас сервіс, такий великий, — промовила Саша, порушивши затягнуту мовчанку. — Мені його Вася порадила, ваша родичка.

— Вася? — перепитав Стас і швидко кліпнув. — А, Василиса. Давненько ми не бачилися. Я вже думав, що вона мене забула. Вона он, не тільки не забула, а ще й рекламу дає.

Він постукав пальцями по керму, чекаючи, коли світлофор змінить колір на зелений, і скоса глянув на пасажирку.

— У вас, мабуть, чоловік багато заробляє, так, раз на такій крутій тачці їздите?