Криза різних ритмів: чесна історія про те, з якими реальними труднощами стикаються чоловіки в нерівному шлюбі

— раптом спитав він, чіпляючись за дрібницю, аби тільки не дивитися в головне.

— Зараз не про це! — спалахнула вона. — Вранці ми їдемо.

— Я дружину не покину.

— Це не дружина, тату. Це людина, яка рахує дні до твоєї смерті.

Він відвернувся, але Марина не відступила.

— Якщо ти залишишся, я більше не привезу до тебе онука. Не тому, що хочу покарати. А тому, що не дозволю йому дивитися, як тебе знищують.

Скандал спалахнув миттєво. Лариса прибігла на шум, спочатку зображала ображену невинність, потім почала кричати, що Марина її ненавидить і навмисне все вигадала. Марина відповідала різко. Володимир Андрійович намагався зупинити обох, але вже нічого не міг утримати.

Ніч перетворилася на суцільний крик. У якийсь момент Лариса не витримала. Маска злетіла з неї так різко, ніби її й не було.

— Так! — вигукнула вона. — Так, дім мені був потрібен! Ти думав, я з великого кохання за тебе пішла? Самотній старий, дім хороший — гріх було не скористатися! І все вийшло б, якби ти свою донечку сюди не притягнув!

Володимир Андрійович дивився на неї мовчки.

Ці слова вдарили сильніше за будь-який крик. Не тому, що він зовсім не припускав обману, а тому, що до останнього сподівався помилятися. Йому хотілося вірити, що пізня турбота була справжньою, що в домі знову з’явилося тепло, що він не смішний у своїй довірливості.

Але тепер усе стало ясно….