Материнське чуття не обдуриш: як одна деталь за сніданком розкрила правду про спадкоємця, що повернувся

Ні. А поліція тим часом у перші й найважливіші для пошуку години не квапилася.

Заяви про зникнення Антона передавали з відділу у відділ. Повноцінні пошуки почалися три дні потому. Це все-таки був той період смутних часів.

Зараз це все робиться набагато швидше. І до того ж у школі, де він навчався, була дівчинка, у якої батько був високопоставленою особою в Головному управлінні поліції. Коли він дізнався, він теж підключився до цієї справи.

І, власне, машина запрацювала. До того ж я служив на той час у Вищому командному інженерному училищі. Начальник училища виділив нам курсантів.

Курсанти надавали допомогу. Ходили по всіх місцях, які навколо школи. Намагалися подивитися, може, якась бійка була, чи нещасний випадок.

Тобто там навіть відкривали каналізаційні люки. Потім обходили горища, обходили підвали. Ми наймали приватного детектива.

Він розмовляв з однокласниками. У нас була просто безвихідна ситуація. Ми чіплялися за все.

Батьки передали фотографії сина на місцеве телебачення. І навіть заплатили за це як за рекламні послуги. Але грошей не шкодували, аби дізнатися хоч щось.

Оголошення про зникнення Антона йшли в ефірі впереміш із новорічними привітаннями. Настав 2000 рік. Так минули свята, а за ними й канікули.

І учні, і студенти повернулися до шкіл та інститутів. Серед них був першокурсник політехнічного інституту Михайло Голєв. Уранці 10 січня 18-річний Міша складав залік із фізкультури.

Треба було пробігти на лижах 5 кілометрів лісом навколо студмістечка. З лісу Міша вже не повернувся. Тривогу забили через 3 години й кинулися шукати студента.

Прочісували ліс на снігоході. Але ні Михайла, ні лиж, ні слідів у високих заметах, узагалі нічого не знайшли. Поліція, як писали тоді журналісти, приїжджати на місце відмовилася.

Упав у замет, замерз. Навесні відтане, сказали матері. Те саме почула й мама Антона Курлєєва у відповідь на прохання пришвидшити пошуки.

Було відчуття, що правоохоронці не квапляться? Якщо вони кажуть, погуляє, прийде, або він у дівчини. Це спочатку так говорили.

А потім вони просто кажуть, весна настане, розтане. Прямо вам так і сказали, що настане весна? Просто нам в обличчя, батькам, сказали.

Ось одна з версій така була. Так, весна настане, знайдемо. Як і Антона, Мішу шукали всім миром.

А поліція, як пишуть у газетах, приїхала до лісу тільки через два місяці. Привезли собаку, але слід вона не взяла. Дізнавшись про горе одне одного, незнайомі до того родини Курлєєвих і Голєвих об’єдналися в пошуках.

Мама Міші теж найняла детектива. Детектив щось знайшов?