Мільйонер прихистив змерзлу дівчину на одну ніч, а вранці дізнався з новин, ким вона була насправді
Уранці незнайомки вже не було. Максим спустився близько сьомої, увімкнув кавомашину й за звичкою відкрив на планшеті стрічку новин. Із чашкою в руці він зупинився посеред кухні: з екрана дивилося знайоме обличчя. На фотографії жінка була доглянутою, з акуратною укладкою й у діловому жакеті, але сумнівів не лишалося — це була його нічна гостя.
У замітці повідомлялося, що розшукується тридцятичотирирічна Оксана Андріївна Коваленко. Два місяці тому її помістили до закритої психіатричної клініки «Тиха гавань» із діагнозом «гострий психотичний розлад», а три дні тому вона самовільно покинула заклад. У публікації стверджувалося, що жінка може становити небезпеку; у разі зустрічі радили не вступати з нею в контакт і негайно повідомити поліцію. За відомості про її місцеперебування обіцяли велику винагороду.
Максим повільно поставив чашку й глянув у вітальню. Подушка на дивані була прим’ята, плед акуратно складений, а на журнальному столику лежав вирваний із зошита аркуш. На ньому дрібним рівним почерком були написані три короткі фрази: подяка за тепло, твердження, що вона не божевільна, і прохання пробачити їй за несподіване вторгнення в чуже життя.
Він сів, кілька разів перечитав записку й узяв телефон. Номер поліції так і не набрав. Натомість відкрив публікацію повністю й уважніше вивчив деталі: фотографію, вік, назву клініки й приватний контактний номер без зазначення посади його власника. Унизу дрібним шрифтом пропонувалося звертатися до представника родини — Владислава Ігоровича Коваленка.
Прізвище здалося знайомим. Максим не міг одразу згадати, де його чув, але відчуття значущості не відпускало, тож він увів ім’я в пошук разом зі словом «бізнес». Відповідь знайшлася миттєво: Владислав Коваленко, сорок один рік, співвласник компанії «ПромЕнергоСервіс» із величезним річним оборотом.
На світлинах із ділових форумів, церемоній і полювань був широкоплечий коротко стрижений чоловік. Він усміхався впевнено й трохи поблажливо — так усміхаються люди, звиклі до того, що оточення першим виявляє прихильність. Максим закрив планшет, налив іще кави й випив її вже прохололою. У записці Оксана написала не «я здорова», а саме «я не божевільна» — слова людини, яку довго й наполегливо переконували в протилежному…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇