Несподівана розв’язка однієї дуже зухвалої автопідстави

Він повернувся до села й три дні сидів зовсім тихо, не вдаючись до жодних активних дій. На четвертий день раптом зателефонував стривожений Архип і повідомив вкрай неприємну новину. До нього приходили серйозні люди від Панова-молодшого й розпитували про якогось літнього чоловіка на старій машині.

Вони шукали старого із села, який ставить у місті забагато зайвих запитань. Гуров цілком спокійно подякував товаришеві за інформацію й поклав слухавку. Панов-молодший виявився досить розумним, щоб відчути недобре й почати власні контрзаходи.

За п’ять днів високопоставлений прокурор неофіційно пробив Гурова по своїх закритих базах даних. Він побачив усі три судимості, статус смотрящого й багате кримінальне минуле цього непримітного пенсіонера. Невдовзі до будинку в селі під’їхала патрульна машина місцевого дільничного інспектора.

Молодий поліцейський ввічливо попросив дозволу зайти й завів украй непросту розмову з господарем. Він прозоро натякнув, що Гуров надто часто буває в місті й цікавиться серйозними та впливовими людьми. Дільничний наполегливо порадив старому триматися від них подалі, виконуючи пряме доручення впливового прокурора.

Господар дому напоїв незваного гостя чаєм, не став ні в чому виправдовуватися й говорив лише про свою доньку з онукою. Він ввічливо подякував поліцейському за турботу про своє здоров’я й цілком спокійно провів його до скрипучої хвіртки. Це була класична ментівська перевірка на переляк, яку досвідчений Гуров пройшов просто блискуче.

Супротивники тепер точно знали про його існування, але навіть не здогадувалися про наявність убивчого компромату в його руках. Гуров зателефонував вірному Кузьмі й сказав, що настав час починати активні наступальні дії. У лютому люті морози нарешті відступили, і дорога до міста стала значно чистішою й безпечнішою.

Він виїхав із села рано-вранці, прихопивши з собою лише порожню полотняну сумку. Зустріч із вірними помічниками відбулася на кухні у Кузьми за щільно зачиненими дверима. Детектив Логінов приніс усі оригінали здобутих документів і акуратно розклав їх на столі.

Гуров ретельно перевірив кожен папір і розклав зібраний компромат по трьох щільних поштових конвертах. Сищик розумів, що офіційним шляхом ці кримінальні справи не просунути через тотальну корупцію в органах. Але Гуров спокійно відповів, що офіційний шлях йому зовсім не потрібен.

Кузьма пообіцяв організувати закриту зустріч із мажорами в порожньому заміському будинку свого боржника. Приманкою для них мала стати фіктивна ділова зустріч із великим столичним інвестором для Крилова-молодшого. Мажори завжди й усюди їздили разом, тож на важливу зустріч мали з’явитися всі троє.

Гуров забрав запечатані конверти й поїхав чекати умовного сигналу до свого тихого села. За кілька днів до його хвіртки пізно ввечері раптом під’їхала чужа легківка. Двоє кремезних хлопців у темних куртках нахабно постукали у вікно й зажадали вийти на серйозну розмову…