Після пологового я дізналася, що чоловік зняв усі декретні гроші заради поїздки з матір’ю, але в аеропорту на них чекав несподіваний сюрприз

Вони повернули ноутбук і перерахували на рахунок Оксани всю викрадену суму. Дід з’ясував, що Лариса Миколаївна продала свою дачу, щоб зібрати потрібну суму. Вони благали, просили, тиснули на жалість через родичів.

Але Оксана була непохитна. У залі суду вони сиділи на лаві підсудних, бліді, змарнілі. Максим не підводив очей.

Лариса Миколаївна кутала плечі в хустку й дрібно тремтіла. Суддя, сувора жінка в мантії, зачитувала вирок. З огляду на щире каяття, повернення викраденого й наявність у підсудного малолітньої дитини, суд засудив Кравченка Максима до трьох років позбавлення волі умовно.

Кравченко Ларису Миколаївну — до двох років умовно. Вони вийшли із зали суду вільними, але наслідки вироку ще довго мали впливати на їхнє життя.

Оксана стояла в коридорі, коли вони проходили повз. Максим зупинився, подивився на неї.

— Навіщо ти це зробила? — спитав він тихо.

— Ми ж усе повернули.

— Щоб ти запам’ятав цей урок на все життя, — відповіла вона.

Він нічого не сказав, просто пішов далі.

Лариса Миколаївна пройшла повз, не дивлячись, ніби повз порожнє місце. Оксана вийшла на вулицю. Йшов сніг.

Великі пухнасті пластівці лягали на землю, вкриваючи місто білою ковдрою. Вона вдихнула морозне повітря й усміхнулася. Усе закінчилося…