Побачивши ставлення чоловіка до рідної матері, я зрозуміла, що мовчати не буду. Мій наступний вчинок змінив увесь вечір

Адвокат спробував заперечити, що ступінь ушкодження руки Андрія все одно може стати підставою для розслідування. Ірина спокійно погодилася: нехай фахівці вивчать і цю травму, і події, що їй передували. Вона нагадала, що право на захист поширюється не лише на власну безпеку, а й на допомогу людині, якій загрожують у безпосередній близькості.

— Ви будуєте позицію на словах людей, які спокійно спостерігали за побиттям, — сказала вона. — Але в Лідії є медична карта, у Марини — освідування, а у вашого клієнта — дуже незручне запитання: чому поранену жінку відвезла до лікарні не родина, а невістка, яка прожила в домі кілька годин?

Валентина опустила голову. Геннадій побагровів, але не знайшов відповіді.

Кравець почав збирати папери. Він пробурмотів, що отримав неповну інформацію і має окремо обговорити обставини з клієнтом. Ще кілька хвилин тому він обіцяв мені тюремний строк, а тепер квапливо застібав портфель і уникав дивитися Ірині в очі. Біля дверей адвокат сухо попрощався й пішов, залишивши Геннадія без підготовленого захисту.

Тон свекра змінився майже миттєво.

— Навіщо доводити до поліції? — заговорив він примирливо. — Усі були втомлені, я випив, Андрій зірвався. Ти зламала йому пальці, він ударив тебе — вважаймо, що розійшлися мирно. Ми ж тепер родичі.

Від цих слів мене пересмикнуло. Людина, яка щойно називала насильство сімейним порядком, намагалася подати те, що сталося, як взаємне непорозуміння. Він не каявся й не турбувався про дружину. Йому потрібно було лише уникнути наслідків.

— Родичами нас зробив запис у документах, — відповіла я. — Його буде анульовано. А те, що сталося з Лідією, не зникне тільки тому, що вам стало страшно.

Геннадій хотів щось сказати, але я дістала телефон. На екрані були відкриті копії таблиць, які надіслав Олег. Я поклала пристрій на скляну поверхню й повернула до нього. Ряди платежів, назви тринадцяти фіктивних фірм і виділена підсумкова сума відбилися в його окулярах.

Обличчя Геннадія спершу застигло, потім повільно зблідло.

— Що це таке? — спитав він надто швидко.

— Рух грошей за компаніями, зареєстрованими на підставних осіб. Через них ви п’ятнадцять років виставляли батькові фальшиві рахунки за поставки й перевезення. Олег зберіг доступні записи й виявив зв’язки між ними. Видалені дані згодом відновлять експерти, якщо це виявиться можливим.

Я перегорнула екран і показала документи щодо закладеного будинку Андрія, його боргів і переказів із весільного капіталу. Валентина мало тямила в цифрах, але з реакції брата здогадалася, що йдеться не про порожню погрозу. Вона затулила рота долонею.

— Це підробка, — вичавив Геннадій. — Ви хочете мене обмовити.

— Перевірка покаже. Копії вже є не лише в мене. Якщо з телефоном щось станеться, документи нікуди не зникнуть.

Ірина мовчки спостерігала за ним. Її присутність не дозволяла Геннадієві наблизитися чи спробувати відібрати пристрій. Він опустився на диван, судомно вчепившись у підлокітник. Людина, яка звикла тримати дім у страху, зіткнулася з доказами, перед якими крик і погрози були безсилі…