Поліна отямилася в лікарняній палаті раніше часу й випадково підслухала розмову, не призначену для неї…

Олеся лежала, не дихаючи. Серце гупало так голосно, що їй здавалося: ще трохи — і ті двоє за дверима почують. У голові спалахували здогадки, одна гірша за іншу. У що вляпався Богдан? Чому Мирослава знає те, чого не знає дружина? Чому він виправдовується перед нею таким голосом?

Вона згадала дивний епізод кількома днями раніше. Олеся місила фарш для домашніх хінкалі, руки були в тісті й спеціях, коли подзвонила Мирослава. Телефон лежав на столі, ближче до Богдана, і він відповів. Зазвичай він одразу вмикав гучний зв’язок і передавав слухавку дружині, але тоді чомусь сказав незвично м’яко:

— Чим можу допомогти?

За кілька секунд засміявся. Отже, Мирослава щось пожартувала. І, що найдивніше, Богдан не скривився, не зробив вигляд, що її гумор грубуватий і недоречний. Тоді Олеся навіть зраділа: може, лід між ними тріснув. Може, вони нарешті перестали терпіти одне одного виключно заради неї.

Тепер той дзвінок згадувався зовсім інакше.

Вона спробувала підтягнутися ближче до краю ліжка, щоб розчути краще. Рука намацала ковдру, край матраца, потім якийсь предмет, що лежав поверх тканини. Предмет зісковзнув і впав на підлогу з сухим пластиковим стуком.

Шепіт за дверима обірвався.

У палату першою зазирнула Мирослава. Розпатлана, без макіяжу, з обличчям блідим від утоми, вона все одно влетіла всередину так стрімко, ніби принесла з собою все повітря коридору.

— Прокинулася! — видихнула вона. — Господи, Лесю, ну ти й налякала нас.

Вона підняла з підлоги кнопку виклику медсестри — ту саму, яку Олеся так безуспішно шукала очима, — і поклала на ковдру ближче до її руки. Слідом увійшов Богдан. Він зупинився біля дверей, ніби не знав, куди подітися.

— Я лікаря знайду, — сказала Мирослава.

— Не треба, я сам, — швидко перебив Богдан. — Здається, черговий лікар до ліфта пішов. Я наздожену.

Він вийшов майже з полегшенням.

Мирослава підсунула до ліжка табуретку, сіла й почала вдивлятися в обличчя подруги.

— Як ти? Голова? Ноги? Нудить? В очах не двоїться?