Ранковий візит свекра до дому молодят закінчився шоком

— Я сказала: не піду. Я розлучаюся з вашим сином. Отже, ви мені більше ніхто. І знаєте, це найприємніша частина всього, що відбувається.

За рік Ліза зустріла Артема на вулиці. Він ішов не сам. Поруч із ним була молода жінка з обручкою на пальці. Нова дружина.

Ліза помітила її одразу: без макіяжу, ідеально випрасувана спідниця, блискучі туфлі, акуратна зачіска. І очі — насторожені, тихі, уже звиклі боятися чужого невдоволення.

«Знайома картина», — подумала Ліза.

Артем теж побачив її, але спершу не впізнав. За рік Ліза дуже змінилася: нова зачіска, інший стиль, упевнена хода. Після чергового підвищення вона посіла місце начальниці, яка пішла вище, і тепер мала такий вигляд, як почувалася всередині: вільною.

Коли Артем зрозумів, хто перед ним, його обличчя сіпнулося від подиву. Потім у очах майнув страх — Ліза йшла просто до них.

Але вона дивилася не на колишнього чоловіка. Її цікавила жінка поруч.

Зрівнявшись із нею, Ліза зупинилася й сказала тихо, але виразно: