Сестра була певна, що я не наважуся виставити її сім’ю, але я знайшла несподіваний вихід
За дверима відразу ж почулися крики, жіночий вереск, тупіт ніг. «Ей! Ей! Ви що коїте? Я зараз поліцію викличу!» — горлав з-за дверей Паша, намагаючись перекричати шум болгарки. Остап не звертав уваги.
За п’ять хвилин робітники висвердлили серцевину замка, і двері розчахнулися. У коридорі стояв Паша в самих трусах, із червоним від люті обличчям і з якоюсь палицею в руках.
За його спиною тулилася розпатлана Оксана, судомно запахуючи халат. Діти перелякано визирали з кімнати. «Ти зовсім хвора?» — загорлав Паша, побачивши Марину в оточенні кремезних робітників.
«Я зараз ментів наберу! Стаття за проникнення!»
«Викликай!» — спокійно відповіла Марина, ступивши у свою квартиру. Вона навіть не здригнулася. «Викликай поліцію! Покажеш їм свої документи, де написано, що ти маєш право тут перебувати, а я покажу свої!» Паша осікся й опустив палицю.
Поліція йому була явно не потрібна. «Маринко, ти що надумала?» — заголосила Оксана, виступаючи вперед. «Ти навіщо двері зламала? Як ми тепер спатимемо? Тягне ж!»
«Тут більше спати не будете!» Марина повернулася до бригадира.
«Остапе, починайте, як домовлялися». Робітники мовчки пройшли повз приголомшених Оксану й Пашу. Двоє попрямували просто до санвузла, а сам Остап лишився в коридорі.
Він підійшов до вхідних дверей, оглянув завіси й дістав шурупокрут. «Е, мужики, ви куди?» Паша позадкував, коли двоє робітників з інструментами зайшли до ванної. Пролунав звук перекривання вентилів, а потім гучний металевий стукіт і скрегіт.
«Марина, що вони роблять?» Оксана в паніці схопила сестру за рукав, але Марина бридливо скинула її руку.
«Ремонт, Оксано! Я вирішила зробити капітальний ремонт. Труби старі, проводка барахлить. Жити тут зараз не можна!»
У цю мить із ванної вийшов один із робітників. У руках він тримав унітаз. Звичайний білий унітаз, який щойно демонтував.
Із труби в підлозі тягнуло каналізацією. Робітник мовчки проніс фаянсовий виріб повз Оксану, вийшов на сходовий майданчик і поставив його біля стіни. Слідом вийшов другий робітник.
Він ніс умивальник. Оксана дивилася на це широко розплющеними очима. Паша нервово ковтнув.
«Ви що, ви що, сортир зняли?» — прохрипів він.
Марина кивнула: «Саме так. Труби під заміну. Каналізаційний стояк мінятимуть. Це займе тижні три-чотири, не менше. Воду, звісно, перекрито. І холодну, і гарячу. З міркувань безпеки». Позаду почувся скрип.
Остап разом із помічником зняв із завіс вхідні металеві двері й акуратно притулив їх до стіни в під’їзді. Квартира тепер зяяла порожнім дверним прорізом, що виходив просто на сходовий майданчик. По ногах потягло холодним протягом із під’їзду.
«Двері теж під заміну», — спокійно пояснила Марина, дивлячись на бліде обличчя сестри. «Коробку розширюватимуть. Нові привезуть лише за два тижні. Під замовлення робили». Оксана повільно переводила погляд із порожнього дверного прорізу на зяючу діру у ванній, де раніше стояв унітаз…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇
