Свекруха підтримала сина, певна, що невістка покірно піде з дому, але за хвилину все змінилося

Роман переможно всміхнувся.

Спрацювало. Він-бо знав, що з жінками треба жорсткіше. Трохи прикрикнув, указав на вихід — і відразу шовкова стала.

Пішла плакати в подушку й усвідомлювати свою нікчемність. Задоволений своєю неіснуючою мужністю, він поправив комірець, струсив крихту з краватки й вальяжною ходою попрямував назад до вітальні, до гостей. А в спальні Оксана зовсім не збиралася зрошувати слізьми свіже постільне бельо з дорогого бавовнику, куплене нею тиждень тому зі знижкою.

Вона сіла на край величезного двоспального ліжка, відкрила в телефоні банківський застосунок і глянула на свої рахунки. Грошей було досить. Потім відкрила браузер і вбила в пошук: «Замовити вантажівку з вантажниками терміново, просто зараз».

Дзвінок. Гудки.

— Алло, диспетчерська транспортної служби? — Голос Оксани звучав рівно, як на податковій перевірці. — Мені потрібна найбільша машина, яка у вас зараз вільна, і троє дужих хлопців, бажано з шурупокрутами й пакувальною плівкою. Так, переїзд терміновий. Ні, розбирати будемо багато. Плачу подвійний тариф за подачу протягом пів години. Адресу диктую.

Поки диспетчерка оформлювала заявку, Оксана дістала з нижньої шухляди комода важку зелену теку. Це була її особиста гордість — архів домашньої бухгалтерії. Усередині в прозорих файлах були розкладені всі чеки, гарантійні талони, договори купівлі-продажу й накладні за останні чотири роки їхнього спільного життя.

Вона звикла зберігати все. Ця професійна звичка врятувала компанію від штрафів, а тепер мала врятувати саму Оксану від масштабного грабунку з боку родичків. Вона швидко пробіглася пальцями по папірцях…