Термін, якого не могло бути. Звичайне УЗД змусило лікарку зупинити прийом і попередити молоду жінку не повертатися додому
— Значить, я можу вимагати папери?
— Не попросити. Вимагати. Як учасниця ви маєте право знати, що відбувається з вашим майном. Можна запросити статут, протоколи, звітність, договори, первинні документи й внутрішні журнали. Пояснювати, навіщо вам конкретний папір, не зобов’язані. Відмову можна оскаржити, а за ненадання документів передбачена відповідальність. Ви просто цікавитеся своєю часткою.
Мар’яна слухала й заново згадувала лютневий кабінет, стос аркушів і слова про формальність. Стужев розраховував, що дорогий подарунок зробить її залежною: дівчині з ветхого дому буде страшно втратити чверть великого господарства. Тому частку оформили ще до весілля й записали особисто на неї. Але саме ця акуратність тепер заважала забрати подарунок назад. Право, створене як нашийник, виявилося важелем.
Сіра тека не доводила злочину й не відповідала на запитання про батьківство. Вона давала доступ до місця, звідки міг узятися препарат. Стужев зумів позбавити Мар’яну дому, звичної роботи й довіри чоловіка, однак не міг заборонити учасниці підприємства вимагати господарські документи. Для цього йому знадобився б її підпис, а ставити його Мар’яна не збиралася.
Він поклав перед собою чистий аркуш.
— Які саме папери нам потрібні?
Зоя Пантеліївна весь цей час сиділа біля вікна. Тепер вона обернулася.
— Я скажу. Два місяці про це думаю. Уявіть людину, якій потрібен седативний препарат. Вона живе в маленькому селі, де аптекар знає половину жителів. Купівля за рецептом лишить слід. Замовлення здалеку — теж слід, оплата й очікування. Їй потрібен засіб, який уже є поруч і до якого вона має доступ.
Домна Прокопівна повільно випросталася.
— Ветеринарна аптека.
— Саме так. На заводі двісті коней, своя шафа з препаратами. Без заспокійливого іноді не обробиш рану, не впораєшся із зубами. Такі засоби підлягають суворому обліку. Має бути журнал: що взяли, скільки, на яку тварину, хто розписався.
Черемних перестав пити каву.
— Якщо наприкінці квітня зі шафи щось узяли, це має бути записано, — промовив він.
— Або записано неправильно, — додала лікарка. — Бо ампулу не можна списати в нікуди. Її треба прив’язати до коня. І ми перевіримо цього коня.
— Тоді пишемо вимогу, — вирішив адвокат.
Листа відправили двадцять дев’ятого вересня. Чотири сторінки були складені настільки нудно, що очі злипалися. Адвокат пояснив: у цьому й сила. Серед тридцяти восьми пунктів були статут, протоколи, племінні свідоцтва, акти про падіж, накладні на пальне й багато іншого. Журнали обліку лікарських засобів і прибуткові документи на них стояли двадцять третім пунктом і нічим не вирізнялися.
— Він потоне в списку, — припустив Черемних. — А якщо не потоне, йому все одно доведеться або віддати журнал, або відмовити тільки за ним. Обидва варіанти нам корисні.
Стужев прочитав вимогу уважно. Через чотири дні надійшла ввічлива відповідь на фірмовому бланку. До неї додавалися копія статуту й два протоколи. З рештою документів Мар’яні пропонували ознайомитися на території заводу в узгоджений час, який обіцяли повідомити пізніше.
Через два дні на завод приїхали двоє незнайомих ревізорів з обласного центру. Три ночі в конторі допізна горіло світло. Ветеринарну аптеку закрили на переоблік.
Селом пішов новий поголос. Тепер невістка не просто обдурила чоловіка. Вона вирішила відібрати в заводу гроші, розорити його й залишити без роботи вісімдесят людей. Це виявилося гірше за попереднє звинувачення. Особиста зрада була гріхом однієї жінки. Можлива зупинка підприємства стосувалася всіх…