Він хотів зробити доньці сюрприз, та замість радості зіткнувся з картиною, яку неможливо було забути

Десь унизу грюкнули двері. Мирон різко повернув голову. У коридорі почулися швидкі кроки. Двері кімнати прочинилися, і в щілину зазирнула Оксана.

— Швидше, — прошепотіла вона. — Зміна закінчилася раніше. У вас кілька хвилин.

Мирон підняв Олесю, допоміг їй сісти. Вона намагалася рухатися сама, але ноги підкосилися, щойно торкнулися підлоги. Він підхопив її за талію, перекинув її руку собі на плече. Донька була майже невагома, і це лякало більше, ніж якби вона опиралася.

— Не головними сходами, — сказала Оксана. — У кінці коридору службовий спуск. Звідти кухня і задній двір.

Вони рушили в темряві. Олеся намагалася переставляти ноги, шепотіла, що може сама, хоча кожен крок давався їй із болісним зусиллям. Раз вона вдарилася плечем об стіну й тихо скрикнула; Мирон устиг притиснути її до себе, щоб звук не пішов далі коридором. Оксана йшла попереду, босими кроками майже не торкаючись підлоги, і кожні кілька секунд завмирала, прислухаючись. Сходи виявилися вузькі й круті. Мирон тримав доньку однією рукою, другою чіплявся за поручні, відчуваючи, як по спині стікає холодний піт. Унизу лунали приглушені голоси охоронців.

Кухня зустріла їх темрявою й запахом металу. Оксана провела їх між столами й холодильниками до дверей у двір. До виходу лишалося кілька кроків.

І в цю мить спалахнуло світло.

Станіслав стояв біля протилежної стіни, спершися плечем об одвірок. На ньому був домашній халат, у руці — келих вина. Він виглядав не здивованим, а майже нудьгуючим, ніби спостерігав за заздалегідь поставленою сценою.

— Яка ніжна картина, — сказав він. — Батько-рятівник, слабка донька, зрадлива служниця. Шкода, музика не грає.

Мирон заслонив Олесю собою. Оксана відступила в куток, зблідла.

— Оксано, — Станіслав похитав головою. — А я ж був до тебе добрий. Платив більше, ніж ти варта. Заплющував очі на дрібні крадіжки. І ось як ти відповідаєш.

— Я нічого не крала, — прошепотіла вона.

— Уже вкрала, — м’яко заперечив він. — Точніше, вкрадеш, коли поліція знайде у твоїй кімнаті прикрасу моєї дружини. Її поклали туди зранку. Про всяк випадок…