Марина Коваленко завершувала оформлення великої угоди, коли телефон, що лежав поруч, укотре коротко завібрував. Вона навіть не повернула голови: клієнт, який сидів навпроти, раз у раз поправляв краватку, перегортав договір і, вочевидь, чекав від...
— Ану, метнись, зроби чай міцніший, і щоб із лимоном, а не як минулого разу. — Оксамитовий, упевнений бас Богдана з розмаху вдарився об стіни крихітної орендованої квартири Марини. Марина саме нарізала сир. Ніж...
— Оксано, я ключі від твого бегемота візьму? — Роман просунув розпатлану голову в дверний проріз ванної, нагадуючи заспаного суриката, який раптом помітив хижака. — На мийку його зажену. — У Мариночки ж сьогодні...
Травень того року ніби забув про весну. Холодні дощі йшли один за одним, низькі хмари тижнями висіли над полями, а річка вийшла з берегів і майже на місяць сховала під каламутною водою прибережні угіддя....
— Ти взагалі розумієш, на кого зараз батіг кришиш? Я — годувальник. — Я — чоловік у самому розквіті сил. А ти мені шкарпетки в сумку жбурляєш через якесь невинне листування в телефоні. Богдан...
Уже кілька тижнів будинок Лариси Андріївни Коваленко не давав спокою всьому гірському селищу. Господиня, якій було п’ятдесят вісім років, по одній підіймала на дах ретельно обстругані дерев’яні жердини, загострювала їх і закріплювала під різними...
Данило Петрович Коваленко неквапливо йшов лісовою стежкою, яку за сорок років роботи лісником вивчив до останнього вигину. Осінь уже знебарвила траву, вітер перебирав сухе листя, і крізь звичний шелест раптом пробилося слабке, надривне скавчання....
Вересень у глухому лісі не був схожий ані на літо, ані на справжню осінь. Ранкове повітря ставало густим і терпким, у ньому змішувалися запахи смоли, вологого листя й перших нічних приморозків. Річка вже втратила...
