Батько приїхав перевірити ремонт доньки й побачив зовсім не те житло, на яке дав гроші. Розмова з її чоловіком і свекрухою набула несподіваного повороту

У Лери вихопився короткий усміх. Тамара Іллівна відразу це помітила й роздратовано поцікавилася, що тут смішного.

— Тато зняв форму, — пояснила Лера. — Він ніколи не розбирається із сімейними проблемами, доки лишається в ній.

Антон попросив дружину не згущувати фарби. Вона повернулася до нього так різко, що він урвався.

— Я мовчала й не згущувала їх три місяці. Подивися, до чого це призвело.

Із кухні долинув спокійний голос Сергія Павловича. Він покликав усіх до столу й попередив, що розмова стосується кожного. Тамара Іллівна пробурчала, що командувати він може на роботі, але першою пройшла на кухню.

Батько вже сидів перед телефоном. Поруч стояла стара цукорниця зі щербиною, яку Лера збиралася замінити після ремонту. Сергій Павлович запропонував усім сісти й виклав єдиний встановлений поки факт: подарунок його доньці вклали в чужу дачу.

Тамара Іллівна лишилася біля дверного одвірка. З її тону виходило, ніби дорослим людям доводиться пояснювати очевидні речі.

— Ви говорите так, наче нас спіймали на крадіжці. Антон допоміг рідній матері. У родині люди для того й потрібні, щоб підтримувати одне одного.

— Підтримувати зручніше власним коштом, — відгукнувся Сергій Павлович. — Тому я хочу почути, як гроші Лери без її згоди перетворилися на вашу сімейну допомогу.

Свекруха зажадала, щоб син сам про все розповів, раз винну вже ніби призначили. Антон сів, зчепив пальці й почав із того дня, коли мати повідомила про дах, що протікає. Бригада могла взятися до роботи негайно, але просила аванс. Тоді він переказав їй двісті тисяч, розраховуючи швидко повернути їх на рахунок…