Батько приїхав перевірити ремонт доньки й побачив зовсім не те житло, на яке дав гроші. Розмова з її чоловіком і свекрухою набула несподіваного повороту

Квартира була куплена в шлюбі й оформлена на подружжя в рівних частках. Раніше ця деталь здавалася Лері звичайною формальністю. Після слів сусідки вона вперше відчула в ній загрозу. Подякувавши Ніні Семенівні, Лера відразу зателефонувала чоловікові.

— Ти замовляв оцінку своєї половини квартири? Не питай, звідки я знаю. Просто відповідай.

Після довгого мовчання Антон підтвердив зустріч. Він поспішив додати, що нічого не продавав і жодних договорів не укладав. Але Лера питала не про підписані папери. Їй треба було зрозуміти, навіщо взагалі знадобилася оцінка.

Чоловік запропонував обговорити все вдома. Лера відмовилася відкладати чергове пояснення. Останні місяці в їхній родині будь-яка обіцянка починалася зі слова «потім»: потім повернуться гроші, потім продасться гараж, потім він розповість правду. Тепер відповідь була потрібна негайно.

Антон зізнався, що розглядав кредит і хотів з’ясувати, чи можна надати свою частку як забезпечення. Далі він збирався діяти за обставинами. На запитання, навіщо потрібен новий борг, чоловік знову запропонував дочекатися вечора й завершив дзвінок.

Лера повернулася до квартири й попрямувала до шафи. Синя папка з документами лежала на місці. Вона переглянула аркуш за аркушем і переконалася, що нічого не зникло. Антон з’явився у дверях і повторив: до справжньої угоди справа не дійшла.

— Чому ж про твої наміри я знову дізнаюся не від тебе? — запитала Лера.

Він хотів виправити становище. Але саме цією фразою виправдовував усі свої вчинки останні три місяці. Проблема полягала вже не в меті, а в звичці діяти за спиною дружини. Коли Антон спробував наблизитися, Лера зупинила його піднятою долонею й попросила не підходити.

О сьомій вечора Сергій Павлович повернувся. Разом із ним прийшла невисока жінка в строгому костюмі, яка тримала шкіряну папку. Батько відрекомендував Марину Олегівну, юристку з їхньої служби й свою давню знайому.

Тамара Іллівна сплеснула руками й запропонувала для повного набору покликати ще й поліцейського. Марина Олегівна незворушно відповіла, що сподівається обійтися без цього. Вона знала поки лише про подарунок на ремонт і хотіла почути решту при всіх, щоб згодом ніхто не скаржився на неправильно зрозумілі слова…