Чоловік влаштував скандал через квартиру для моїх батьків, не підозрюючи, що ключі були лише частиною історії
Диво Богдана Степанівна й справді будувала з розмахом. За кілька днів вона потягла Назара до меблевого салону. Там кілька годин вибирала гарнітур, сперечалася з консультантами, мацала оббивку, вимагала розвернути диван то до вікна, то до проходу й зрештою зупинилася на велюровому комплекті неможливого рожево-лілового відтінку.
— Оформляйте на мого сина, — голосно заявила вона менеджеру. — Ми переїжджаємо, нам треба все пристойно.
Назар при цих словах зблід. Коли дійшло до оплати, він згадав, що на картці в нього лишилося зовсім небагато до зарплати: минулого місяця він витратив майже всю відкладену суму на нову вихлопну трубу для своєї старенької машини.
— Мамо, у мене зараз грошей немає, — пробелькотів він, косячись на менеджера.
— То дзвони дружині! Скажи, мати меблі вибрала — хай переказує.
Мар’яна в цей час стояла в магазині біля полиці з крупами. Вона взяла пачку гречки, машинально струснула її, перевіряючи, чи не просипається, і тільки тоді відповіла на виклик.
— Мар’яно, ми тут у салоні, — заговорив Назар поспіхом. — Мама диван знайшла. Перекинь велику суму, гаразд? Уже незручно, люди чекають.
— Ти зараз серйозно просиш мене оплатити диван для квартири, якої в твоєї матері не буде?
— Ну вона ж вибрала. Не ганьби нас.
Мар’яна поклала гречку в кошик.
— Передай Богдані Степанівні, що вона може купити цей диван за свої кошти, поставити в себе у дворі й приймати на ньому курей. Від мене ви грошей не отримаєте. Ні сьогодні, ні потім. І більше з таких приводів мені не дзвони.
Вона сховала телефон у кишеню й пішла до каси. У салоні тим часом розгорівся скандал. Богдана Степанівна звинувачувала почервонілого менеджера в неповазі до серйозних покупців, Назар робив вигляд, що просто зайшов подивитися шафи, а охоронець дедалі виразніше стояв біля виходу. Зрештою їх вивели під обурене шипіння свекрухи й розгублене мовчання Назара, який уже розумів: день закінчиться не меблями, а новою домашньою бурею…
