Чоловік забрав м’ясо для шашликів своїй матері, хоча купували його на зарплату дружини, але три її слова швидко змінили розмову

Богдан Петрович у всьому любив ґрунтовність. Колишній будівельник звів дачу так міцно, ніби будинку належало витримати природну катастрофу. На ділянці не було декоративних візочків і садових фігурок, зате височіли величезна дровітня, масивна альтанка й добротна лазня, над димарем якої вже тягнувся тонкий дим.

Після міської задухи тут дихалося особливо легко. Оксана почула сухий тріск полін і вперше за ранок відчула, як напруга в плечах потроху відпускає. Усе навколо нагадувало про той вихідний, який вони планували заздалегідь і який Тарас ледь не зіпсував.

Першим Оксану зустрів Трактор — величезний, майже десятикілограмовий кіт із вічно зневажливою мордою. Прізвисько він дістав за звичку не обходити перешкоди. Навіть миску з водою кіт волів штовхати лобом до найближчої стіни.

Побачивши доньку, Богдан Петрович розчинив хвіртку й витер руки об робочий фартух.

— Приїхала, стрекозо. А де твій важливий начальник без посади?

— Поїхав забезпечувати мамине свято. У них там великий світський захід із сусідами.

Оксана поцілувала батька в колючу щоку й простягнула сумку з п’ятьма кілограмами м’яса. Трактор відразу притулився до неї боком і вимогливо нявкнув. Богдан Петрович, відчувши вагу, схвально крякнув…