Чоловік забрав усі заощадження, залишивши мені іпотеку й фразу «ти сильна». Сюрприз, який чекав на нього після підписання паперів про розлучення

Він і оком не змигнув. Професійний брехун. За двадцять років він навчився приховувати свої «косяки» перед замовниками, а тепер застосовував цю навичку на мені.

— О, це було пекло, — він пустився в описи. — Увесь підвал залило. Довелося викликати аварійку, самому лізти у воду. Прововтузився до другої ночі. Ти ж бачила, в якому стані я прийшов.

— Бачила, — кивнула я. — Ти прийшов дуже втомленим. І дуже щасливим. Я подумала, це від успішно виконаної роботи.

— Звісно. Ти ж знаєш, я не люблю залишати недоробки.

У цей момент його телефон на столі завібрував. Він швидко глянув на екран і перевернув його дисплеєм донизу. Але я встигла помітити — повідомлення від «П.П.». Пауліна Плетньова.

— Гаразд, Норо, — він раптом заметушився на стільці. — Мені треба відійти на хвилину. Важливий дзвінок щодо завтрашнього об’єкта. Не нудьгуй, я швидко.

Він підвівся й майже бігцем попрямував до виходу на веранду.

Я залишилася сама. У залі ресторану було затишно й тепло, але мене бив озноб.

Я знала, що зараз станеться. Я знала це кожною клітиною свого тіла.

Я повільно підвелася, взяла свою сумочку й пішла слідом за ним. Не ховаючись, не таячись. Гулка хода шпильок по мармуровій підлозі.

Я вийшла на веранду. Там було прохолодно. Гоша стояв біля перил, притискаючи трубку до вуха.

— Так, люба…