Чоловік залишив дружину саму оплачувати повний візок продуктів, але ввечері виявив, що вдома правила змінилися

Наступного дня почалися дивини.

Уранці Марина зайшла до ванної й виявила, що на всіх тюбиках і флаконах із зубною пастою, шампунем та гелем для душу з’явилися чорні риски. Віктор маркером позначив рівень вмісту. Марина хмикнула, взяла тюбик, видавила собі на щітку щедру порцію пасти, а потім тим самим маркером домалювала до лінії чоловіка усміхнену пику.

Увечері вибухнув скандал. Віктор бігав квартирою, розмахував тюбиком і вимагав пояснень, чому рівень пасти опустився нижче контрольної позначки аж на 3 міліметри.

— Бо я чищу зуби, Вітю, двічі на день, як нормальна людина.

— Ти видавлюєш забагато. Реклама бреше. Досить і горошини.

— Ти марнуєш мої нерви й наші активи.

До кінця другого тижня режим заощадження переріс у стадію побутового терору.

Віктор викрутив у передпокої та ванній нормальні лампочки й вкрутив тьмяні жовті аналоги незрозумілого виробництва, які світили так, ніби в плафоні доживав віку самотній світлячок. Тепер квартирою доводилося пересуватися навпомацки. На обурення дружини він відповідав коротко:

— Економія електрики.

При цьому свій улюблений здоровенний телевізор у вітальні він справно дивився по п’ять годин поспіль. Далі — більше.

Віктор почав ділити полиці в холодильнику. Він урочисто оголосив нижню полицю своєю суверенною територією. Поклав туди один сирітський качан капусти, три морквини, пачку найдешевших макаронів і суповий набір, який більше скидався на конструктор для уроків анатомії.

Усю верхню частину холодильника, забиту сирами, ковбасою, котлетами й сиром, які купувала Марина, він зневажливо називав «виставкою марнославства». Проблема полягала в тому, що вночі ця виставка марнославства стрімко порожніла. Віктора, наче лунатика, тягло до буржуазних продуктів.

Він пробирався на кухню, акуратно відрізав шматки від палиці сервелату, філігранно відщипував сир і під’їдав смажену курку, наївно гадаючи, що дружина нічого не помічає. Марина все бачила. Вона взагалі була жінкою спостережливою.

Сльозливі істерики, биття посуду чи скарги подругам телефоном не входили до її репертуару. Вона воліла розв’язувати проблеми швидко й ефективно. Поки чоловік зображав із себе великого комбінатора, Марина збирала факти й чекала слушного моменту.

Вона чудово розуміла, що річ тут не в нужді. Пенсія у Віктора була чудова, з усіма надбавками за стаж. Просто в ньому прокинувся огидний, первісний скнара. Любитель гребти під себе й їхати на чужому горбі.

Каталізатором конфлікту став зламаний кран на кухні…