Помилка пацієнтки, яка переплутала анатомію зі статтями з інтернету

Так… трохи пожартували. Ти з гуртожитку? Давайте проведемо дівчину!

Так розбійники буквально за лічені хвилини перетворилися на шляхетних лицарів. Ауріка вирішила, що бути дівчиною такого шанованого хлопця й справді непогано, навіть почесно. З ним вона може бути певна своєї безпеки. За першої ж зручної нагоди вона відповіла Пашці взаємністю, але поставила тверду умову — ліжко тільки після весілля, — з чим Пашка невиразно погодився. Він був упевнений, що вже не за горами той момент, коли Ауріка сама здасть найнеприступнішу вежу у своїй фортеці.

Ауріка дозволила собі любити його. Це було легко — з нею він був турботливий, веселий, крутий, надійний… Так, до інших людей він ставився погано. Міг нахамити, вкрасти, він брехав без угаву, він був як запалений смолоскип у темній ночі — гарячий, яскравий і пристрасний. Міг бути злим і жорстоким, дивлячись в один бік, а поверне голову, гляне в інший — і обличчя його осяюється життєрадісною, ніжною усмішкою. Одна його рука творила зло, друга — добро, а сам він десь посередині, між пристрастями, але не було в ньому середини, і він не хотів її, бо весь був вогонь і полум’я. А Ауріці подобалося, що вона здатна втримувати це його полум’я у своїх долонях, приминати його і навіть іноді ним керувати.

Новий рівень їхніх стосунків почався після того, як Ауріка повернулася до коледжу після новорічних канікул. Вона відчула себе зле ще в дорозі. Уночі в гуртожитку в неї почався жар. Просто так прогулювати пари було не можна, і Катя викликала Ауріці швидку допомогу. У той час, щоб отримати лікарняний, треба було здати кров, зробити флюорографію й відвідати гінеколога. Кров на аналіз у неї взяли на швидкій. Флюорографію вона зробила сама й вирушила до гінеколога, у якого раніше ніколи в житті не була й узагалі погано розуміла, для чого він потрібен.

Лікарка поставила Ауріці типові запитання й попросила пройти до крісла та роздягтися. Ауріка пройшла за ширму й уперше в житті побачила гінекологічне крісло: сидіння з круто відкинутою спинкою і двома виступами вгору для ніг. І де тут крісло? Що робити, вона не розуміла й ще більше була спантеличена проханням лікарки — роздягтися. Про всяк випадок Ауріка зняла кофтинку й застигла поруч із нею біля стільця. Гінекологиня, що зазирнула до неї, своєю чергою здивовано витріщилася на Ауріку.

— Дівчино, знімайте все, що нижче пояса, і сідайте в крісло! Пелюшку не забудьте постелити.

— Навіщо мені роздягатися?