Хлопчик підійшов до могили й сказав: мамо, вставай, ти вже досить відпочила

За кілька місяців Оксана померла. Що саме спричинило хворобу, на той час так і не з’ясували.

Ірина пояснила Максимові те, що сталося, словами, які він тоді сприйняв цілком буквально.

— Твоя мама заснула. Ми відвеземо її в тихе місце, де їй ніхто не заважатиме відпочивати. Там вона зможе спати завжди.

Наступного дня Оксану поховали. Хлопчик відчайдушно плакав. Ірина та її наречений намагалися спинити його сльози одним і тим самим поясненням: сумувати нема чого, мама лише спить. Вони називали відпочинком те, що назавжди розлучило його з матір’ю. Для Максима ці слова стали єдиним поясненням її відсутності. Він чув про сон, а не про те, що повернути маму неможливо.

За тиждень хлопчик прокинувся в будинку сам. Ірини ніде не було. Вона зникла, забравши майже всі речі. Недоторканою залишалася тільки його спальня. За її межами будинок мав інакший вигляд: звичне зникло разом із людиною, яка раніше щодня дбала про нього.

На кухні лежала записка…