Він переховувався в підвалі будинку солдата, аж поки одного разу не виявив за шафою таємну кімнату

Після обіду Марина повідомила, що ввечері поїде до лікарні. Павлові мали завершити процедуру ближче до півночі. Олексій забере його до себе, а вона повернеться додому, відчинить двері у двір і передасть Максиму ключ. Водій чекатиме біля промислової зони після півночі.

— Якщо Павло передумає? — спитав Максим.

— Його рука майже не рухається. Тут навіть ванна нагорі, а Олексій підготував кімнату на першому поверсі. Я пояснила це Павлові.

— Ти вмієш пояснювати.

Марина не відповіла. Вона поставила біля стола термос і перевірила засув люка.

Потім вона дістала конверт із грошима на дорогу, запасним ключем від порожнього будинку й аркушем маршруту. Суми вистачало водієві й на кілька днів.

— Це твої гроші? — спитав він.

— Частина сімейного резерву. Я поверну її зі своїх заощаджень.

— Візьми більше й поїхали разом.

Марина поклала конверт у його рюкзак і застебнула клапан.

— Якщо поїду, Павло зрозуміє, що я все підготувала. Якщо залишуся, можливо, встигну пояснити хоча б те, що не знала про твої документи.

— Ти йому збрешеш.

— Ні. Тому я й не можу поїхати з тобою.

Максим відчув бажання знову заговорити про помилку лікарів, але погляд Марини його зупинив. Вона зняла з пальця обручку, потримала на долоні й надягла назад.

— Поки Павло сам не вирішить, вона залишиться тут, — сказала вона. — Я не стану вдавати жінку, яка вже все вибрала.

— А що ти скажеш, якщо він спитає, кому носила продукти?

— Правду.

— Тоді водій мені вже не допоможе.

— У тебе все ще є юрист. І є ніч, щоб вирішити, куди ти насправді збираєшся їхати.

Максим вийняв конверт із рюкзака й поклав на стіл. Уперше втеча постала не дорогою до свободи, а ще одним підвалом, тільки в незнайомому будинку. Але відмовитися від машини вголос він не зміг…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇