Молодий багатій попросив бідну кондитерку зіграти роль його нареченої, не знаючи, чим обернеться її поява

Було важко. Грошей постійно бракувало, щоб розширитися й найняти когось іще, крім вірної Дінари. Василина розуміла, що нинішній обсяг замовлень — це її стеля, і їй навряд чи колись удасться досягти того рівня, на якому жила Анжела. Але вона ніколи не занепадала духом і не сумнівалася у своєму виборі. Для неї чесне ім’я, зароблене власною працею, завжди важило більше, ніж будь-які чужі діаманти.

Час промайнув непомітно, розчинившись у гулі кухонної метушні й далеких відлуннях святкової зали. Нарешті шеф-кухар подивився на годинник і ляснув у долоні, закликаючи офіціантів до ладу.

— Усе, колеги, фінальний акорд!

Він повернувся до Василини й кивнув на підставку з тортом, який уже винесли з холодильника.

— Час настав, ваш вихід. Пора подавати десерт!

Дівчина підвелася з місця й узяла простягнутий їй довгий, ідеально заточений ніж. Василина глибоко вдихнула, намагаючись угамувати серце, що калатало.

Двері до зали розчинилися, і офіціанти урочисто викотили візок. Торт, осяяний холодними іскрами кондитерських феєрверків, виглядав по-чоловічому стильно й дорого. Три яруси були обтягнуті шоколадним велюром кольору нічного неба.

Це був її авторський рецепт: насичені коржі на темному шоколаді, прошаровані домашнім чорничним конфітюром і ніжним кремом на основі маскарпоне з додаванням краплі витриманого коньяку.

Василина йшла слідом, дбайливо тримаючи ніж. Утома очікування раптом кудись зникла. Залишилася тільки дзвінка напруга.

Ведучий оголосив десерт, і увага всіх присутніх звернулася до візка. Музика стихла, поступившись місцем оплескам. Петро Сергійович, статний попри свої роки, відокремився від гостей і підійшов до торта.

— Зробімо це, люба моя, — неголосно сказав він, дивлячись Василині просто в очі.

У його погляді не було очікуваної зверхності. Літній чоловік дивився на неї з якимось особливим мудрим примруженням, ніби читав її думки. Від цього погляду Василині стало не по собі, але відступати було нікуди.

Вона прицілилася й зробила перший надріз. Лезо ввійшло в щільний шоколадний бісквіт м’яко, майже без опору. Майстерно підчепивши трикутний шматок, Василина обережно перенесла його на блюдце…