Неочікуваний фінал одного родинного конфлікту через квадратні метри

Катя різко встала й підійшла до вікна. Надворі стрімко сірів двір: мокрі дитячі гойдалки, перехожі з пакетами з продуктового. Звичайний четвер.

— Олю, мені треба закурити. Хоча я взагалі не курю.

— У мене Ігореві сигарети є, лежать на балконі.

Катя пішла в коридор по куртку. Ту саму, Колину, яку свекруха жбурнула їй в обличчя. Темно-синя, з капюшоном, до болю пахла його одеколоном. Катя машинально засунула руки в кишені — звичний жест, коли вона мерзла. У правій кишені щось підозріло зашурхотіло.

Вона витягла знахідку. Це був складений учетверо касовий чек. Тонкий глянцевий термопапір.

— Олю, — голос Каті пролунав якось чужо, ніби збоку. — Іди сюди.

Оля поспішно вийшла з кухні.

— Що там?

Катя мовчки розгорнула зім’ятий чек. Ювелірний салон на Вишневій вулиці. Сережки з фіанітами. Вартість — двадцять вісім тисяч чотириста. Дата покупки — рівно тиждень тому.

— Ну, гарно… — повільно протягнула Оля. — А тобі він що дарував тиждень тому?

— Нічого.

— Узагалі нічого?

— Узагалі. У нас ніяких дат не було. Ні свят, нічого.

Катя перевернула чек. На звороті, від руки, синьою кульковою ручкою, акуратним Колиним почерком було виведено: «Л. Розмір 17» і намальоване сердечко. Маленьке. Ідіотське, зовсім дитяче сердечко.

Катя раптом засміялася. Тихо. Абсолютно без звуку. У неї тільки нервово тремтіли плечі.

— Катю… — Оля обережно взяла подругу за лікоть. — Катю, ти чого?

— Олю. Він їй сережки купував за двадцять вісім тисяч. У той час, поки я в гіпермаркеті вишукувала курку по акції, щоб якось розтягнути бюджет на тиждень. Розумієш?

— Розумію.

— Я йому сорочку на день народження за три тисячі купила. А він скривився і сказав — «дорого». Навіщо, мовляв, так витрачатися?

— От козел, — з почуттям видихнула Оля. — От же ж козел.

Катя повернулася на кухню й поклала чек на стіл поруч із телефоном. Поруч зі світним скриншотом зради. Два документи. Два потужні удари під дих за якихось п’ятнадцять хвилин.

Раптом задзвонив телефон. На екрані висвітилося ім’я: «Коля». Катя натиснула кнопку прийняття виклику й увімкнула гучний зв’язок.

— Катю, ну ти де?