Нічна прогулянка на чужій машині обернулася для пари маршрутом, якого вони зовсім не чекали

Олена слухала й відчувала не провину перед Артемом, а сором перед самою собою. У розповідях йому Павло ставав зручною пласкою фігурою: холодним чоловіком, який обирає службу, мовчить про страх і надсилає гроші замість ніжності. У цих розповідях не було того, як він ночами сидів поруч після її операції, як продав інструменти, щоб закрити її кредит, як дзвонив матері Олени частіше, ніж вона сама. Правда про шлюб була важчою, бо не виправдовувала зраду й не робила Павла бездоганним.

Ззовні протягнувся перший звук сирени. Телефони одночасно показали попередження, потім у будинку згасли лампи аварійного освітлення. Олена дістала з шухляди маленький пластиковий ліхтарик і взяла паперовий пакет, залишивши повсякденну сумку з чорною міткою біля тумби. Вона сказала, що спуститься в підземний перехід поруч із будинком. Артем затримався біля дверей, а потім пішов слідом: залишатися самому в чужій темній квартирі йому виявилося менш зручно, ніж продовжувати суперечку.

Біля виходу Олена притримала двері сусідці із сонним хлопчиком, а Артем зняв із гачка свій потертий брелок. За спиною двічі брязнув метал. Олена озирнулася: Артем уже ховав до кишені знайому шкіряну бирку й другою рукою підхоплював паперовий пакет. Вона вирішила, що в’язка зачепила дзеркало. На сходах пахло сирістю й чиєюсь смаженою картоплею; Артем ішов позаду й підсвічував сходинки телефоном.

У переході люди розташувалися вздовж стін. Хтось тихо обговорював перебої зі зв’язком, жінка в медичній формі перевіряла повідомлення, підліток роздавав дітям печиво. Артем сів поруч з Оленою на холодну лаву. Присутність сторонніх змусила його говорити спокійно, і від цього слова звучали переконливіше.

Літній чоловік, якому Олена допомогла на сходах, не зміг розкласти складаний стілець. Вона нахилилася до тугої защіпки, а Артем роздратовано відсунув ноги, щоб стілець не зачепив його коліна. Коли стілець нарешті розклався, чоловік подякував їм обом. Артем прийняв подяку кивком. Олена згадала, як на складі він завжди обирав роботу, яку бачили інші, і залишав комусь сортування прострочених упаковок після закриття…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇