Нічна прогулянка на чужій машині обернулася для пари маршрутом, якого вони зовсім не чекали

Це спостереження не перетворювало всі добрі вчинки Артема на вдавання. Він справді лагодив генератори й одного разу всю ніч віз ліки в сусідню область. Але поруч із щедрістю в ньому жила потреба бути людиною, якій завдячують. Олена теж користувалася чужою вдячністю: казала собі, що допомога на складі врівноважує те, що вона приховує вдома. Їхній зв’язок тримався не лише на бажанні, а й на зручних версіях самих себе.

— Я не прошу тебе негайно розлучатися. Поїдьмо зараз до мене, виспимося, вранці вирішиш. Тобі не можна говорити з ним у такому стані.

— Саме тому я залишуся вдома.

— Щоб збрехати йому в обличчя?

Олена не відповіла. Артем уперше влучив у саму точку не тому, що добре її розумів, а тому, що брехня справді чекала наступної розмови з Павлом. Раніше вона відсувала зізнання, доки могла зберігати обидва життя. Тепер запасного виходу не лишилося: після відбою Артем забере речі й піде, а чоловікові вона сама розповість про чотири місяці — раніше, ніж він дізнається від когось іншого. Страх не зник, але вже не міг змінити її рішення.

На телефоні з’явився короткий рядок від Павла: «Зв’язок з’явився. Вранці все поясню». Олена перечитала повідомлення двічі, потім набрала відповідь: «Добре. Ти де?» Поруч із повідомленням довго лишався сірий значок, а за кілька хвилин телефон зовсім втратив мережу.

Олена не уявляла, що лишиться від шлюбу після зізнання. Павло міг вимагати розлучення, відмовитися зустрічатися або не повірити жодному поясненню. Уперше вона не перебирала способів пом’якшити правду: право вирішити, що буде далі, вже належало не лише їй.

Артем помітив ім’я Павла на екрані й запитав, чи не надіслав той нового наказу. Олена відповіла лише, що чоловік пообіцяв усе пояснити вранці. Артем усміхнувся криво й більше нічого не сказав.

Відбій дали за сорок хвилин. До будинку вони поверталися мовчки; Артем ніс паперовий пакет, притиснувши його до боку. Повітря після душного переходу було холодним, рідкісні машини їхали проспектом із приглушеним шумом. Олена вже складала в голові порядок дій: викинути залишки їжі, зачинити за Артемом двері й дочекатися ранку…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇