Нічна прогулянка на чужій машині обернулася для пари маршрутом, якого вони зовсім не чекали

Вона зібрала зі спинки стільця його шапку й зарядний кабель, поклала в паперовий пакет. Артем спостерігав, не допомагаючи. Туди ж Олена відправила упаковку дорогої кави, принесену ним сьогодні. Жест вийшов дріб’язковим, але чесним: вона не хотіла залишати навіть предмет, який дозволив би вигадати причину для наступної зустрічі.

Олена хотіла відповісти, але телефон знову завібрував. Дзвонила Марія, молодша сестра Павла. Вона говорила на ходу; довкола грюкали двері й гуркотіли коробки. Останні два роки Марія керувала невеликим пунктом допомоги й зараз запитала, чи стоїть кросовер у дворі та чи буде він вільний після восьмої ранку. Марія розраховувала перевезти вантаж.

— Павло попросив до ранку машину не чіпати, — сказала Олена, дивлячись на Артема.

— Тоді коробки повезу фургоном, — відповіла Марія. — У мене розвантаження, передзвоню пізніше.

Марія відключилася, не залишивши місця для нових запитань. Олена поклала телефон екраном донизу. Артем уже вдягнув куртку, однак замість виходу пройшов до вікна й подивився у двір, де темний дах кросовера відбивав рідкісне світло ліхтарів. Він зауважив, що без доступу до застосунку Павло все одно не дізнається, простояла машина на місці всю ніч чи повернулася за п’ять хвилин до ранку. На запитання Олени, до чого це сказано, Артем відповів: «Ні до чого».

Павло майже не говорив про себе, а запитував лише про матір, рахунки й домашні дрібниці. Олена перетворила цю сухість на зручний доказ його байдужості, хоча бачила втомлене обличчя й паузи між словами. Сьогодні вона могла запитати про самопочуття, але була зайнята тим, щоб у кадр не потрапила друга склянка.

— Отже, завтра його сестра забере машину, а ти знову лишишся чекати, — сказав він. — І заради цього викидаєш чотири місяці.

— Я викидаю брехню. Це не одне й те саме.

Артем обернувся. В його обличчі не було ні прохання, ні смутку — тільки вражене самолюбство людини, яку позбавили звичної переваги. Він нагадав, як Олена скаржилася на Павла, як казала, що між ними лишився самий лише розклад дзвінків. Кожну її слабку фразу він повернув дослівно, ніби заздалегідь складав їх в окрему шухляду…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇