Покоївка випадково розбила старовинну вазу шейха, але його реакція виявилася зовсім не такою, як очікували оточуючі

— Відпустіть її, — повторив Рашид.

Охоронець прибрав руку.

Марія стояла, не розуміючи, що відбувається. У голові шуміло. Вона відчувала, як порізаний палець пульсує, як по шиї повзе піт, як ноги намагаються підкоситися.

Рашид зробив крок ближче до уламків, потім подивився на Марію. Не зверхньо, не з презирством. Так дивляться на людину, від якої чекають відповіді, а не виправдання.

— Ви прибирали тут сьогодні сама?

— Так.

— Від котрої години?

— З дев’ятої п’ятнадцять. Спочатку спальня, потім ванна, потім вітальня. Я… я відмітилася в журналі.

— Хто був у кімнаті до вас?

Марія розгублено кліпнула.

— Не знаю. Я прийшла, двері відчинив ваш помічник. Тобто… він стояв у коридорі. У номері нікого не було.

Артем різко підвів голову.

— Я відкрив доступ за розпорядженням адміністрації.

Рашид кивнув, але дивився не на нього.

— Ви торкалися вази руками?

— Ні. Тільки комод витирала. Вона стояла на чорній підставці.

— На якій підставці?

Марія вказала на підлогу.

Серед уламків лежало темне дерев’яне коло, перевернуте догори дном. Рашид присів, узяв його двома пальцями й повернув до світла.

Усі побачили одне й те саме: на нижньому боці підставки тягнулася свіжа світла подряпина, а поруч, майже біля краю, виднівся слід клею.

Валентина Павлівна швидко сказала:

— Можливо, під час падіння…

— Ні, — тихо промовив Рашид.

Він підняв другий уламок, потім третій. Склав їх поруч на долоні. На внутрішньому боці синьої кераміки виднілася тонка біла лінія, надто рівна для випадкової тріщини.

Рашид раптом повернувся до Сергія.

— Закрийте поверх. Нікого не випускати зі службової зони до перевірки.

Сергій випростався.

— Буде зроблено.

Валентина Павлівна зблідла.

— Пане Рашиде, пробачте, але, можливо, немає потреби влаштовувати…

— Є, — сказав він.

Потім він подивився на Марію.

— Ви не розбили мою вазу.

У кімнаті ніби хтось різко відчинив вікно на мороз.

— Але вона впала біля мене, — прошепотіла Марія.

— Упала — так. Розбили її раніше.