Богдана Степанівна з’явилася в тісній прихожій орендованої квартири так упевнено, ніби заходила не в чуже житло, а у давно обіцяні їй володіння. Плечем зачепила одвірок, голосно фиркнула, скинула з ліктя важку сумку й ляпнула...
Поранений вовк уже третю добу залишався біля замерзлого лісового озера й майже не змінював положення. Він сидів біля старої ополонки, заметеної снігом, і не підпускав нікого до однієї й тієї самої ділянки льоду. Здалеку...
Запах антисептика в цій клініці був такий стійкий, ніби ним просякли не лише стіни, а й саме повітря. Оксана пропрацювала тут усього кілька тижнів, однак відділення для пацієнтів у комі вже встигло лягти на...
Того вечора, коли мій колишній класний керівник побачив мою дружину й раптом зблід так, ніби перед ним розверзлася могила, я ще не розумів, що все моє життя — таке звичне й рівне — трималося...
Вечір підкрадався до дачного селища м’яко, майже непомітно. Сонце вже опустилося за верхівки сосен, і весь край неба ніби завмер у теплому персиковому сяйві. Мар’яна, у легкій ситцевій сукні, всіяній дрібними квітами, стояла біля...
Спекотний полудень розжарював камінь головної міської вулиці, і повітря над тротуаром тремтіло від важкої задухи. Серед вітрин, що сяяли склом і холодним блиском дорогих вивісок, на самому краю пішохідної метушні сидів Назар — двадцятивосьмирічний...
Плювок майже не видав звуку. Лише каламутна поверхня баланді здригнулася, розійшлася сірими колами, запахло ще різкіше — перевареною капустою, старим жиром, залізом миски й чимось кислим, що в’їлося в стіни їдальні. Я не відсахнувся....
Наталія Миронівна взяла відгул по хворобі раніше, ніж сама наважилася визнати, що вже не тримається на ногах. До обіду вона ще намагалася сидіти в аптечному пункті над накладними, відповідати постачальникам і робити вигляд, ніби...
