Мене вважали надійним, як мій важкий армійський тягач. За п’ятнадцять років не було жодної втрати вантажу, і саме тому мені довірили везти труну з другом через половину країни. Я й не підозрював, що везу...
У 1943 році в селі Сухоріччя Західної області від черевного тифу за одну зиму померли 17 дітей. Вони жили в сирітському притулку, переробленому з колишнього корівника, спали на соломі по троє на одному тюфяку....
Агафія знає ліс краще, ніж власне подвір’я. Вона знає, як пахне гроза за годину до початку, де під снігом ховається звіробій, і коли замовкають птахи — отже, поруч людина з рушницею. Але цієї ночі...
Кажуть, що найсильніші люди на землі — це ті, хто навчився жити в тиші. Не тому, що їм нічого сказати, а тому, що весь світ давно перестав їх слухати. Максим Воронов був саме такою...
Базар у райцентрі працював щосуботи. Не той базар, що в Києві, з рядами, навісами й цінниками. Тут усе було простіше. Три десятки машин уздовж дороги, розстелені на землі ганчірки із запчастинами, бабусі з банками...
Галина, власниця половини імперії нерухомості, прийшла на цвинтар, як і щороку, щоб оплакати свого єдиного сина. Але, підійшовши до мармурового мавзолею, вона побачила немислиме. Жінка в лахмітті й брудна дівчинка торкалися священної могили. Галина...
В’язниця вчить чекати. Вона вчить рахувати дні за подряпинами на стіні, за рідкісними листами, за тим, як змінюється світло у вікні барака. Але вона зовсім не готує до того, що знайдеш після повернення, бо...
Старий потертий «Жигуль» рівно гудів мотором, розрізаючи тьмяним світлом фар густіючі сутінки на заміській трасі. За кермом сидів сімдесятирічний Іван Поліщук, чиї мозолясті, поорані глибокими зморшками руки звично стискали тонке кермо. Він повертався додому...
