Син щоразу плакав перед поїздкою до бабусі, і лише нічний виклик швидкої змусив Надю зрозуміти причину.

У п’ятницю Оксана зважилася. Дочекалася, коли Марко засне, вимкнула телевізор і сіла навпроти Богдана. Він переглядав креслення на ноутбуці; синювате світло відбивалося в його окулярах.

— Богдане, мені треба поговорити.

— Говори.

— У неділю я не хочу йти до твоєї мами.

Він не підвів голови.

— Чому?

— Бо Маркові після цих обідів щоразу зле. Не іноді. Щоразу. Я простежила: у понеділок він млявий, живіт болить, їсти не може. До середи оживає. До п’ятниці нормальний. У неділю ми знову йдемо до Мирослави Павлівни, і все повторюється.

Богдан повільно закрив ноутбук. Цей рух був акуратним, але в ньому вже відчувався захист.

— Ти хочеш сказати, що моя мати шкодить моєму синові?

— Я хочу сказати, що є закономірність. Я хочу зрозуміти, чому так відбувається.

— Мама тридцять два роки пропрацювала в аптеці. До неї люди по пораду приходили. Ти думаєш, вона не знає, що можна дитині?

— Я думаю, що нашій дитині зле.

— Розбиратися — одне. Звинувачувати мою матір — інше.

— Я не звинувачую.

— Звинувачуєш. Просто іншими словами. Ти її не любиш і шукаєш спосіб обмежити її спілкування з Марком. Я не сліпий, Оксано.

У неї затремтіли губи — не від жалю до себе, а від безсилля. Кожне слово розбивалося об ту саму глуху перепону: мама знає, мама не помиляється, мама краще розуміє. Богдан вибудував цю стіну давно, міцну, без щілин, за всіма правилами власної внутрішньої інженерії.

— Давай пропустимо одну неділю, — попросила вона. — Одну. Якщо нічого не зміниться, я більше не говоритиму про це.

Богдан дивився на неї довго, потім промовив:

— Мама чекає нас о першій. Вона готує з ранку. Не хочеш — не йди. Я поїду з Марком.

— Я не відпущу його самого.

— Він не лише твоя дитина.

Фраза не прозвучала як погроза. Її було сказано рівно, майже буденно. Але між ними ніби тріснуло скло. Його дитина. Його мати. Його рішення. Оксана раптом відчула себе не рівною частиною сім’ї, а людиною, якій дозволили бути поруч — поки вона зручна…