Водій-асенізатор підібрав на трасі бідну ДІВЧИНУ, він утратив голову від її вдячності

Даня схопився по будильнику, нашвидкуруч з’їв два бутерброди, цьомнув сонну матір у щоку й поїхав у райцентр, на дальнє замовлення, до якого добиратися було години півтори. Запізнюватися не можна було. Літо стояло тепле, але в цю ранню пору перед самим світанком повітря було по-ранковому свіже, майже холодне; над луками стелився білястий туман, і трава на узбіччях була вся в росі.

Даня вів машину не поспішаючи, обережно. Ганяти він не любив, за адреналіном не гнався, просто робив свою справу й мав від цього тиху радість, насвистував під ніс якусь нехитру мелодію, поглядав на рожевіюче небо й думав про щось своє, спокійне. За черговим поворотом лісової дороги він різко скинув газ.

На узбіччі, біля самої кромки темного лісу, стояла дівчина, і вигляд у неї був такий, що серце в Дані стиснулося. Молода, зовсім юна, у розірваній тонкій світлій сукні, боса. Вона обхопила себе руками, сутулилася, тремтіла всім тілом, чи то від передсвітанкового холоду, чи від чогось куди страшнішого.

Волосся розтріпане, на обличчі бруд і сліди сліз, губи посиніли. Вона стояла, похитуючись, ніби з останніх сил, і, побачивши машину, тими ж останніми силами замахала руками, прохаючи зупинитися. Інший на місці Дані, може, й не зупинився б.

Мало хто міг стояти на трасі в таку рань; час був неспокійний, усяке траплялося — незнайомця небезпечно було пускати в кабіну. Простіше було проїхати повз, удавши, що не помітив. Так вчинили б багато хто, але Даня був не з таких.

Він узагалі, здається, не вмів проїжджати повз чужу біду — за все своє життя жодного разу не навчився. Він ударив по гальмах, зупинив свою громіздку машину й вискочив із кабіни, забувши навіть про кульгавість.

— Що сталося? Вам зле?

Він підбіг до дівчини так швидко, як міг.

Вона подивилася на нього — очі величезні, повні жаху — і заговорила швидко, збивчиво, хрипким від холоду й крику голосом:

— Допоможи! Будь ласка, допоможи! Нічого не питай! Довго розповідати! Мені треба звідси поїхати! Швидше! Будь ласка! Вони можуть повернутися! Вони!

Це коротке слово багато що сказало Дані. Він зрозумів, що справа серйозна, що за спиною в цієї дівчини не побутова сварка, а щось по-справжньому страшне…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇