Врятував ДІВЧИНУ, не підозрюючи, КИМ вона була насправді

Довкола кипів хаос. Постріли, крики, виск пили, тріск палаючого дерева. Охорона Оксани працювала професійно, відтісняючи тих, хто прорвався, назад до воріт.

Ми перемагали. Перемелювали їхній загін, використовуючи нашу землю як зброю. Я кинув погляд у бік штабу.

Крізь запилене скло — силует Оксани. Вона стояла біля вікна, спираючись на тростину. Спокійна.

Не ховалася під столом, не істерила. Спостерігала за ходом бою й передавала своїм людям координати по рації. Раптом рація на моєму плечі зашипіла, і голос Оксани, вперше за всю ніч, здригнувся.

«Андрію, увага! Моя людина на спостережному посту біля під’їзду доповідає. До нас наближається щось важке. Дуже важке.

Іде на таран». Я завмер, дослухаючись. Крізь виск циркулярної пили й звуки бою почав пробиватися новий звук.

Не гул позашляховика. Низький утробний рев дизельного двигуна. Земля під ногами завібрувала так, що дрібне сміття застрибало по бетонній підлозі.

Шаман зрозумів, що піхотою нас не взяти. Північ приберіг свій головний козир наостанок. Із темряви, зминаючи рештки воріт, мов папір, вирвався монстр.

Важкий гусеничний трелювальний трактор, перероблений під броньований таран. Кабіна обшита товстими сталевими листами, замість лобового скла — вузька оглядова щілина. Попереду — опущений масивний бульдозерний відвал.

Ця машина була невразлива для стрілецької зброї. Вона не боялася ні вогню, ні колод. Вона була створена для одного — тиснути й трощити.

Трактор із ревом ударив у борт фури. Багатотонна вантажівка, яку ми вважали надійним щитом, зі скреготом зрушила з місця, зминаючись під чудовиським тиском. Броньована махина прокладала дорогу, розчищаючи шлях для решток банди.

«Відступаємо!» — закричав я в рацію. «Усім укритися в головному цеху!» Мої робітники й охорона Оксани почали відтягуватися вглиб ангара. Ми програвали цей раунд.

Проти важкої бронетехніки аргументів у нас не було. Навіть якби охорона Оксани випустила весь боєзапас по цій броньованій коробці, кулі лише подряпали б фарбу. Машина невпинно наближалася до колони.

Відстань танула. П’ятнадцять метрів. Десять…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇