Я була певна, що наречений доньки з нами лише заради грошей. Сюрприз, який чекав на мене, коли я випадково почула його розмову з юристом

Марина спостерігала за ними й уперше за довгий час відчувала справжній спокій.

Минуло п’ять місяців.

Марина народила здорову дівчинку. Назвали Алісою.

Влад не спускав малечу з рук. Мілана із задоволенням допомагала няньчити сестричку. А Діма став частим гостем у домі. Він брав Алісу на руки з неймовірною обережністю, розповідав їй смішні історії й червонів, коли Мілана дивилася на нього особливо тепло.

Одного вечора, коли Влад і Марина залишилися вдвох, він обійняв дружину й прошепотів:

— Знаєш, а ж усе могло бути інакше… якби не твоя вперта інтуїція і твоє божевільне бажання працювати прибиральницею.

Марина усміхнулася й міцніше притиснулася до нього.

— Серце матері не обдуриш, Владику. Ніколи.

А за вікном тихо падав сніг, і з дитячої кімнати долинав сміх Мілани й тихий голос Діми, який розповідав Алісі чергову казку.