Я хотіла здивувати чоловіка новиною про новий дім, але невдовзі зрозуміла, що мовчання було правильним рішенням

— Це мої особисті справи, — пробурмотів Тарас.

— Я поставила конкретне запитання. Дружина давала згоду на цей кредит?

— Ні, але…

— На що були спрямовані отримані кошти?

Пауза стала такою щільною, що Катерина почула, як десь у залі скрипнув стілець. Тарас опустив очі.

— На особисті потреби.

— Уточніть.

— Це не стосується справи.

Софія Григорівна підвелася.

— Ваша честь, стосується безпосередньо. За наявними в нас відомостями, невдовзі після оформлення кредиту відповідач придбав невелику квартиру в центрі міста. Вона була оформлена не на нього, а на Аліну Терещенко, з якою відповідач перебував у близьких стосунках, перебуваючи в шлюбі.

Катерина чекала, що їй знову стане боляче, але біль уже був інший — глухий, далекий. Набагато сильніше вдарило те, наскільки заздалегідь усе було продумано. Кредит. Квартира. Чужа жінка. А потім — спроба дістатися до її заощаджень.

Суддя подивилася на Тараса.

— Це відповідає дійсності?

Він мовчав. Його представник нервово перебирав документи.

— Пане Савчук, відповідайте.

— Так, — нарешті глухо сказав Тарас. — Квартира оформлена на Аліну.

— За рахунок кредитних коштів?

— Частково.

Софія Григорівна дістала кілька завірених аркушів.

— Також маємо скриншоти переписки відповідача з громадянкою Терещенко. Вона надала їх добровільно. У переписці відповідач прямо вказує, що дружина не знає про кредит і не повинна дізнатися про купівлю житла.

Тарас різко підвів голову.

— Вона не мала права!

— Право оцінить суд, — спокійно сказала Софія Григорівна. — Зміст переписки має значення, оскільки підтверджує прихований характер угоди й відсутність сімейної мети.

Суддя взяла аркуші. Кілька хвилин вона читала мовчки. Чим довше тривало це мовчання, тим нижче опускалися плечі Тараса.

— Тут також є фрази про намір стягнути з дружини частину її заощаджень після розлучення, — сказала суддя. — І використати ці кошти для особистих планів з іншою жінкою.

Тарас стиснув кулаки.

— Це було написано на емоціях.

— Зате кредит, купівля квартири й оформлення на третю особу були зроблені не в переписці, а в реальності, — зауважила суддя.

Катерина заплющила очі на кілька секунд. Їй не хотілося чути кожну фразу, але вона змусила себе лишатися в моменті. Це вже було не просто розлучення. Це був розтин усієї системи брехні, в якій вона жила, нічого не підозрюючи.

Софія Григорівна продовжила:

— Громадянка Терещенко вагітна. Вона також заявила про намір встановити батьківство й стягнути утримання на дитину. Ми не робимо з цього окремої вимоги, але факт підтверджує тривалість зв’язку й створення відповідачем другої сім’ї паралельно шлюбу.

Представник Тараса спробував заперечити, але суддя зупинила його жестом. З кожною хвилиною ставало очевидніше: історія, яку Тарас хотів подати як спір про справедливий поділ, перетворювалася на розповідь про чужі гроші, таємний кредит і спробу забрати в Катерини те, що вона заробила власними безсонними ночами…