Я хотіла здивувати чоловіка новиною про новий дім, але невдовзі зрозуміла, що мовчання було правильним рішенням

До зали Катерина зайшла за кілька хвилин до початку. Тарас уже сидів поруч зі своїм представником — молодим чоловіком у дорогому костюмі й з ідеально рівною папкою документів. Побачивши Катерину, Тарас скривився, але промовчав. На мить вона впіймала його погляд і здивувалася: замість колишньої самовпевненості там майнула тривога.

Суддя відкрила засідання, уточнила дані сторін і спитала, чи заперечує Тарас проти розлучення.

Його представник підвівся.

— Мій довіритель не заперечує проти розірвання шлюбу. Однак ми заявляємо вимогу про поділ майна, набутого в період шлюбу.

— Якого саме майна? — уточнила суддя.

— Житлового будинку в закритому селищі. Його вартість становить значну суму. Оскільки придбання здійснено до розірвання шлюбу, мій довіритель вважає себе вправі отримати половину.

Катерина відчула, як усередині все напружилося, але Софія Григорівна вже підводилася.

— Ваша честь, будинок придбано на особисті кошти моєї довірительки. Ці кошти протягом багатьох років надходили на окремий рахунок від її додаткової професійної діяльності. У нас є виписки, довідки про доходи та особисті фінансові записи, що підтверджують походження кожної суми. Крім того, ми надамо відомості про те, що відповідач останні роки практично не брав участі в накопиченні цих коштів.

Суддя попросила подати документи. Почалася довга, майже болісна година. Аркуші переходили з рук у руки. Довідки, виписки, записи, квитанції. Катерина сиділа рівно, хоч від напруження в неї зводило плечі. Їй здавалося дивним, що її десять років недосипу тепер лежать на столі стосом паперів.

— Пане Савчук, — звернулася суддя до Тараса, — чи маєте ви докази того, що передавали дружині кошти саме для накопичення на цей будинок?

Тарас знітився.

— Я працював. Приносив гроші в сім’ю.

— Конкретні документи?

— Я оплачував рахунки, комунальні послуги…

— Утримання житла й участь у побутових витратах не доводять внесок у накопичення на придбання окремого об’єкта. У вас є виписки, перекази, розписки?

Представник Тараса трохи нахилився до нього, щось прошепотів. Тарас побагровів.

— Зараз немає.

Софія Григорівна спокійно поклала на стіл ще одну папку.

— Натомість у нас є підтвердження витрат моєї довірительки на більшість сімейних потреб за останні роки. Продукти, побутова техніка, ремонт, одяг, подарунки родичам відповідача. Усе це оплачувалося з її основної зарплати. Дохід від другої роботи відкладався окремо.

— Це неправда! — різко сказав Тарас.

— Документи свідчать інакше, — сухо відповіла суддя й перегорнула сторінку. — Тепер питання про кредит, оформлений вами рік тому. Дружина знала про нього?

Тарас завмер. Його впевненість зникла так швидко, ніби хтось вимкнув світло. Катерина дивилася на нього й уперше бачила не образу, а страх…