Я запізнилася на зустріч випускників і зіткнулася з минулим, яке вважало себе переможцем

Коли Оксана повернулася до зали, Руслан і Данило жваво розмовляли. Син одразу підбіг до неї.

— Мамо, тато сказав, що ми можемо поїхати на море за кордон! У справжню відпустку!

Руслан усміхнувся.

— Хочу влаштувати нам сімейні канікули. Хороший готель, два тижні, усе спокійно.

— Це дорого, — сказала Оксана.

— Я можу собі дозволити. Ви заслужили відпочинок.

Він налив їй вина, підняв келих.

— За нас.

Оксана торкнулася келиха губами, але вино здалося кислим. Слова Інни не виходили з голови. «Він уміє бути ідеальним, коли йому щось треба». Вона дивилася на Руслана й намагалася зрозуміти, де закінчується турбота й починається розрахунок.

Згодом Данило почав позіхати. Оксана підвелася.

— Нам час додому.

— Я відвезу, — одразу сказав Руслан.

Вони вийшли на вулицю. Повітря було прохолодним, після задушливої зали здавалося майже гострим. Руслан відчинив машину, але в цю мить до ресторану під’їхав інший автомобіль. З нього вийшов високий чоловік років сорока п’яти в джинсах і темному светрі. Обличчя в нього було втомлене, добре, трохи засмагле, як у людини, що багато часу проводить у дорозі.

— Богдане! — закричав Данило й кинувся до нього.

Чоловік усміхнувся, підхопив хлопчика на руки.

— Я ж обіцяв, що приїду.

Оксана відчула, як напруга в грудях відпускає. Поруч із Богданом їй завжди ставало спокійніше.

Руслан стояв нерухомо, ніби не відразу збагнув побачене.

— Оксано, що відбувається?

Вона повернулася до нього без тріумфу й без страху.

— Руслане, познайомся. Це Богдан Миронович Ярошенко. Мій чоловік.

— Чоловік? — Руслан зблід. — Ти ж сказала, що не заміжня.

— Тоді я не була заміжня. Ми розписалися три тижні тому. Тихо, без гостей.

Богдан поставив Данила на землю й простяг Русланові руку.

— Добрий день. Я багато про вас чув.

Руслан потис руку машинально, не зводячи очей з Оксани.

— Поясни.

— Усе просто. Ми познайомилися пів року тому в лікарні. Він привозив матір на обстеження. Богдан працює пілотом міжнародних рейсів, часто в дорозі, тому не завжди поруч. Але поруч він був тоді, коли це було важливо…